Як християни можуть відстоювати свою віру в такому ворожому світі?



Запитання: Як християни можуть відстоювати свою віру в такому ворожому світі?

Відповідь:
Дві речі, які ми можемо зробити як християни, щоб стати на захист Христа, – жити згідно з Його Словом і поглиблювати своє знання про Нього. Ісус сказав: «Отак ваше світло нехай світить перед людьми» (Матвія 5:16). Це означає, що нам слід жити та чинити так, щоб це відповідало Євангелію. Ми маємо озброюватися знанням як Біблії (Ефесянам 6:10-17), так і світу, що оточує нас. У 1 Петра 3:15 сказано: «А Господа Христа святіть у ваших серцях, і завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас, із лагідністю та зі страхом». Усе, що ми можемо зробити, – це жити й навчати, як Христос, і дозволити Йому подбати про все інше.

Останнім часом противники християнства стають дедалі активнішими. Частково це пов’язано з тим, що є багато людей, які взагалі не вірять у Бога й не розуміють істини про Нього. Проте очевидне зростання антихристиянських настроїв також пов’язане зі сприйняттям. Як і в багатьох інших сферах, ті, хто насправді зневажає християнство, є найгучнішими та найактивнішими серед невіруючих. Переважній же більшості невіруючих просто байдуже. І ця розгнівана та розчарована купка робить досить багато галасу, тому вони можуть здаватися численнішими, ніж є насправді.

Типовий закид з боку противників християнства – називати віруючих «невігласами» та «дурнями» або ж в інший спосіб заявляти, що ті, хто вірить, є менш розумними, ніж вони. Якщо християнин аргументовано відстоює свою віру, то терміни змінюються на «фанатик» або «екстреміст». Коли це чують люди, які знають, що віруюча людина насправді є доброю й люблячою, то «безумним» виглядає атеїст, про що стверджує і Біблія (Псалом 52:2). У більшості невіруючих немає особистих причин ставитися до християн вороже, але іноді, під впливом галасливих противників християнства, вони просто роблять висновок, що так і має бути. Щоб вони побачили істину, їм слід демонструвати життя, подібне до Христового.

Звичайно, коли хтось, хто називає себе християнином, говорить або робить щось негідне, відразу ж з’являється розгнівана юрба, яка називає його типовим релігійним лицеміром. Нам слід цього очікувати (Римлянам 1:28-30; Матвія 5:11). Найкраще, що можна зробити, це навести уривок із Біблії, який засуджує вчинок цієї людини. А атеїстам слід нагадати, що людина ще не є християнином, якщо вона себе ним називає або навіть якщо насправді так про себе думає. Текст із Євангелія від Матвія 7:16, 20 говорить нам, що справжніх християн визначають їхні плоди (діла), а не тільки визнання віри. І нагадайте критикам, що жодна людина не може жити без гріха (Римлянам 3:23).

Важливо пам’ятати, що ніхто, яким би переконливим він не був, не може змусити іншу людину повірити в щось, у що та вірити не хоче. Незважаючи на докази, незважаючи на аргументи, люди віритимуть у те, в що хочуть вірити (Луки 12:54-56). Християни не зобов’язані переконувати інших людей. Це робить Святий Дух (Івана 14:16-17), а вони вже обирають – вірити чи ні. Що ми можемо зробити, то це поводитись, як Христос, наскільки це можливо. Сумно, що існує багато атеїстів, які прочитали всю Біблію в пошуках зброї проти християнства, тоді як багато християн не читали Біблію взагалі.

Розлюченому натовпу буде складно назвати християнина озлобленим, жорстоким фанатиком, якщо ця людина демонструє життя в доброті, смиренні та співчутті. Якщо християнин уміє розвінчувати світські аргументи, ярлик «невіглас» також більше не буде доречним. Ввічливо звертаючи увагу на слабкі місця таких аргументів, віруючий руйнує стереотипи, що культивуються атеїстами. Знання – це зброя, і воно непереможне, якщо ми дозволяємо Христові керувати нами в її використанні.


Повернутися на стартову українську сторінку

Як християни можуть відстоювати свою віру в такому ворожому світі?