Чому так важливо проводити час наодинці з Богом?



Запитання: Чому так важливо проводити час наодинці з Богом?

Відповідь:
Будь-які стосунки вимагають часу. На стосунки з Богом, які багато чим відрізняються від будь-яких інших, також поширюються деякі загальні правила. Біблія сповнена порівнянь, які допомагають нам осмислити свої взаємини з Господом. Наприклад, Христос зображений як наречений, а Церква – як наречена. Шлюб – це коли дві особи об’єднують своє життя в одне (Буття 2:24). Таке єднання включає час, який вони проводять наодинці одне з одним. Інший тип стосунків – між батьком/матір’ю і дитиною. Близькі стосунки між батьками й дітьми формуються, коли вони проводять особливий час разом. Час наодинці із близькою людиною дає можливість по-справжньому пізнати її. Час із Господом такий же важливий. Коли ми наодинці з Ним, то наближаємося до Нього та пізнаємо Його.

Бог бажає проводити час наодинці з нами. Він бажає мати з нами особисті стосунки. Він створив нас як особистостей, які «виткав» в утробі матері (Псалом 138:13). Він знає найпотаємніші подробиці нашого життя, навіть кількість волосків на наших головах (Луки 12: 7). Господь знає кожну пташку, а «вартніші [ми] за багатьох горобців» (Матвія 10:29, 31). Він запрошує нас прийти до Нього і дізнатися про Нього (Ісаї 1:18; Об’явлення 22:17). А якщо ми захочемо краще пізнати Бога, то будемо шукати Його (Псалом 62:2) і проводити з Ним час. Ми будемо, як Марія, сидіти біля ніг Ісуса, слухаючи Його голос (Луки 10:39). Ми будемо «голодні та спрагнені правди» і «нагодовані» будемо (Матвія 5:6).

Можливо, найкращою причиною для проведення часу наодинці з Богом є слідування біблійним прикладам. У Старому Завіті ми бачимо, що пророки часто зустрічалися з Богом наодинці. Мойсей зустрів Господа біля палаючого куща, а потім на Синайській горі. Давид, чимало псалмів якого демонструють близьке знайомство з Господом, розмовляв із Ним, «коли утікав від Саула» (Псалом 56). Бог пройшов біля Іллі, коли той перебував у печері. У Новому Завіті Ісус проводив час наодинці з Богом (Матвія 14:13; Марка 1:35; 6:45-46; 14:32-34; Луки 4:42; 5:16; 6:12; 9:18; Івана 6:15). Христос сам вказав нам усамітнюватися для молитви до Бога: «А ти, коли молишся, “увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися” Отцеві своєму, що в таїні» (Матвія 6:6).

Аби покладатися на Ісуса як на нашу лозу (Івана 15:1-8), ми маємо бути безпосередньо, тісно пов’язані з Ним. Подібно до того, як пагони винограду нерозривно зв’язані з лозою, а через неї – з іншими пагонами, так і ми об’єднані з Христом та Його послідовниками. Ми проводимо час наодинці з Богом, а також у загальному поклонінні для духовного розвитку. Без часу наодинці наші потреби не будуть задоволені; ми не пізнаємо по-справжньому життя «над міру», яке Він дарує.

Час наодинці з Господом звільняє наші розуми від турбот, аби ми змогли зосередитися на Ньому та почути Його Слово. Перебуваючи в Ньому, ми насолоджуємося близькістю, до якої Він закликає нас, і пізнаємо Його.


Повернутися на стартову українську сторінку

Чому так важливо проводити час наодинці з Богом?