Як християнам слід ставитися до залежності?



Запитання: Як християнам слід ставитися до залежності?

Відповідь:
Слово «залежність» має два основних визначення. Перше: «стан фізіологічної чи психологічної залежності від речовини, що викликає звикання». Тим, хто «віддані вину» і «п’яницям» (Титу 1:7; 2:3; 1 Тимофію 3:3, 8), заборонено навчати або займати керівні посади в церкві. Без сумніву, церковні лідери мають бути тверезими та стриманими, щоб своїм прикладом навчати інших, адже ми знаємо, що «ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці ... – Царства Божого не вспадкують вони!» (1 Коринтянам 6:10). Віруючі не повинні залежати від алкоголю і, звичайно, це стосується й залежності від будь-яких інших речей – наркотиків, порнографії, азартних ігор, обжерства, паління тощо.

Друге визначення залежності: «стан одержимості чимось через звичку або примус». Тут мається на увазі неприродне (принаймні, для християнина) захоплення чим-небудь іншим, окрім Бога: спортом, працею, шопінгом або накопиченням речей, навіть родиною чи дітьми. У Біблії сказано: «Люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!» (Повторення Закону 6:5). Це, за словами Ісуса, є «найбільша й найперша заповідь» (Матвія 22:37-38). Отже, можна дійти висновку, що залежність від будь-чого, крім Бога, є гріхом. Бог має бути єдиним, до Кого ми повинні прагнути та від Кого залежати. Якщо ми захоплюємось чим-небудь іншим, – це відволікає нас від Нього і неугодно Йому. Лише Він достойний нашої цілковитої уваги, любові й поклоніння. Виявляти це стосовно чогось або когось іншого є ідолопоклонством.


Повернутися на стартову українську сторінку

Як християнам слід ставитися до залежності?