Запитання
Чому Господня молитва не містить подяки? Хіба подяка не має бути складовою всіх наших молитов?
Відповідь
Дійсно, може видатися дивним, що в Господній молитві немає прикладу подяки, враховуючи заклик апостола Павла в 1 Солунянам 5:17-18: «Безперестанку моліться! Подяку складайте за все». Це особливо незвично, тому що в усіх інших місцях Євангелія Ісус дає приклад подяки в молитві.
Ісус дякує за надану Богом їжу, включаючи чудесне насичення 5000 (Матвія 14:16-21) і 4000 чоловік (Матвія 15:35-38). Він подякував за хліб і чашу під час Таємної Вечері (Матвія 26:26-27). Він дякує Богові за почуте прохання воскресити Лазаря із мертвих (Івана 11:41). Він навіть подякував Отцеві, прославляючи Його за те, що таємниця про Царство прихована від премудрих і розумних та відкрита «немовлятам», тобто простим людям (Матвія 11:25). Однак Він не дякує в Господній молитві.
Ми можемо зрозуміти, чому Ісус навчав учнів молитися певним чином, розглянувши уривок, який містить Господню молитву (Матвія 6:5-13). Ісус критикував те, як молилися фарисеї. Вони це робили привселюдно, щоб усі могли їх бачити й чути. Цим вони демонстрували оточуючим свою святість і побожність. Ісус засуджує такий спосіб молитви: «вони мають уже нагороду свою» – нагороду перебувати на виду в людей. Він не засуджує саму публічну молитву, а лише молитву на публіку – «щоб їх бачили люди». Ми також бачимо, що Ісус критикує язичників, які постійно молилися про одне й те ж знову і знову, ніби сподіваючись, що їхні боги почують їх (як, наприклад, пророки Ваала на горі Кармел в 1 Царів 18).
Засуджуючи це, Ісус мав дати Своїм учням зразок молитви. Ми не молимося молитвою «Отче наш», просто повторюючи її, як це роблять у деяких церквах. Хоча це зовсім не означає, що спільно проголошувати Господню молитву неправильно. Тут Ісус говорить про особисту молитву, а не загальну.
Господню молитву краще сприймати як загальне керівництво щодо того, як нам слід будувати свої молитви. Вона містить шість прохань. Перші три стосуються Бога, а останні три – нас. Звертаючись до Бога – «Отче наш, що єси на небесах» – спочатку ми молимося, щоб Його Ім'я було прославлене. Далі ми молимося про пришестя Божого Царства. Певною мірою Його Царство вже прийшло разом із Христом, але ми молимося про те, щоб воно настало в усій своїй повноті. По-третє, ми молимося, щоб воля Божа була виконана тут, на землі, починаючи з нас. Після цих трьох прохань, спрямованих на прославлення й звеличення Господа, ми переходимо до прохань, що стосуються нас, – забезпечення наших насущних потреб, прощення гріхів і звільнення від зла.
Найкращою відповіддю на запитання, чому ми не знаходимо подяки в Господній молитві, є те, що подякою є ставлення, з яким ми звертаємося до Бога. Вдячність сповнює серця й виливається з уст дітей Божих, оскільки ми знаємо, крім усього іншого, що наші гріхи прощені і що ми маємо вічне життя завдяки Ісусу Христу. Чим більше ми роздумуємо над тим, що Бог зробив для нас, тим більш вдячними ми будемо. Подяка стає звичним елементом у наших безперервних стосунках із Богом – у будь-яких умовах і за будь-яких обставин. Павло написав у 1 Солунянам 5:18: «Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі».
English
Чому Господня молитва не містить подяки? Хіба подяка не має бути складовою всіх наших молитов?
