Чи є Ісус міфом? Чи є Ісус просто копією язичницьких богів інших стародавніх релігій?



Запитання: Чи є Ісус міфом? Чи є Ісус просто копією язичницьких богів інших стародавніх релігій?

Відповідь:
Деякі люди стверджують, що згадки про Ісуса, записані в Новому Завіті, – усього лише міфи, запозичені з язичницького фольклору, як наприклад, з історій про Осіріса, Діоніса, Адоніса, Аттіса та Митри. На їхню думку, ці міфи, по суті, є тією ж історією, що й новозавітна розповідь про Ісуса Христа з Назарету. Як стверджує Ден Браун у своїй книзі «Код да Вінчі»: «Ніщо в християнстві не є оригінальним».

Аби переконатися в правдивості твердження, що євангелісти запозичили свої ідеї з міфології, необхідно: 1) дослідити історію, на якій ґрунтується це твердження; 2) дослідити фактичні описи міфічних богів, порівнюючи їх із Христом; 3) виявити будь-які логічні помилки і 4) розглянути, чому Євангелії Нового Завіту є надійними описами істинного та історичного Ісуса Христа.

Твердження, що Ісус був міфом або перебільшенням, виникло у працях ліберальних німецьких богословів дев’ятнадцятого століття. Вони, по суті, заявляли, що Ісус був не більше ніж копією популярних богів родючості з різних культур, що регулярно вмирали й воскресали, – Тамуза в Месопотамії, Адоніса в Сирії, Аттіса в Малій Азії та Гора в Єгипті. Слід відзначити той факт, що жодна з праць, в яких містяться ці теорії, не була серйозно сприйнята вченими тих часів. Твердження, що Ісус був видозміненим Тамузом, наприклад, було досліджено сучасними вченими, і вони прийшли до висновку, що воно абсолютно необґрунтоване. Лише нещодавно ці твердження відродилися, в першу чергу через розвиток інтернету та масового поширення інформації з неперевірених джерел.

Це приводить нас до наступної сфери дослідження – чи відображаються насправді міфічні боги давнини в особі Ісуса Христа? Як, наприклад, фільм «Дух часу» («Zeitgeist») робить таку заяву щодо єгипетського бога Гора:

• Він народився 25 грудня від діви: Ісіда Марія.
• Зірка на сході сповістила про його народження.
• Три царя прийшли вклонитися новонародженому «спасителю».
• Він став учителем-вундеркіндом у 12 років.
• У 30-річному віці він був «хрещений» і почав «служіння».
• У Гора було дванадцять «учнів».
• Гора зрадили.
• Він був розп’ятий.
• Він був похований на три дні.
• Він воскрес через три дні.

Однак, при ретельному розгляді існуючих праць про Гора, ми знаходимо наступне:

• Гора народила Ісіда, немає історичних згадок про те, що її звали Марією. Крім того, «Марія» є сучасною формою імені Мирьям або Міріам. Ім’я «Марія» не використовувалося в оригінальних текстах Святого Письма.
• Ісіда не була незайманою – вона була вдовою Осіріса й зачала Гора від нього.
• Гор народився в місяць хойяк (жовтень / листопад), а не 25 грудня. Крім того, в Біблії немає згадок про фактичну дату народження Христа.
• Немає жодних записів про трьох царів, які відвідали Гора після народження. Крім того, Біблія ніколи не називає фактичну кількість магів, які прийшли побачити Христа.
• Гор у жодному разі не є «спасителем» – він ні за кого не помер.
• Немає достовірних згадок, що Гор був учителем у віці 12 років.
• Гор не був «хрещений». Єдина згадка про Гора, в якій фігурує вода, – це одна історія, де Гор був розірваний на шматки, коли Ісіда звернулася до бога-крокодила з проханням виловити його з води.
• Гор не мав «служіння».
• У Гора не було 12 учнів. Відповідно до згадок про Гора, за ним слідували чотири напівбога, і є ще деякі згадки про 16 людських послідовників і невідому кількість ковалів, які пішли з ним у бій.
• Немає згадок про те, що Гора зрадив товариш.
• Гор не вмирав на хресті. Існують різні згадки про його смерть, але жодна з них не пов’язана з розп’яттям.
• Немає згадок про те, що він був похований на три дні.
• Гор не воскресав. Немає згадок, що він вийшов з могили в тому тілі, в якому він туди потрапив. У деяких згадках стверджується, що Гор / Осіріс був повернутий до життя Ісідою, ставши потім владикою підземного світу.

При детальному порівнянні, між історіями про Ісуса та Гора мало спільних моментів, якщо вони є взагалі.

Ті, хто стверджує, що Ісус Христос – міфічний персонаж, також порівнюють Його з Митрою. Усі ці описи Гора підходять і до Митри (наприклад, народився від діви, розп’ятий, воскрес через три дні й т.п.). Але про що ж насправді йдеться в міфі про Митру?

• Він народився від твердої скелі, а не від жінки.
• Він боровся спочатку із сонцем, а потім із первісним биком, який вважається першим актом творіння. Митра вбив бика, який потім став землею життя для людської раси.
• Народження Митри відзначалося 25 грудня, разом із зимовим сонцестоянням.
• Немає жодних згадок про те, що він був великим учителем.
• Не згадується, що в нього було 12 учнів. Ця ідея може ґрунтуватися на фресці, на якій Митру зображено в оточенні дванадцяти знаків зодіаку.
• Митра не зазнав тілесного воскресіння. Радше, коли Митра завершив свою земну місію, його було живим узято до раю з колісницею. Ранній християнський письменник Тертуліан писав про послідовників культу Митри, що по-новому тлумачили сцени воскресіння, але це мало місце вже після Нового Завіту, отже, якщо й існувало будь-яке копіювання, то саме митраїзм копіював християнство.

Можна наводити подальші приклади щодо Крішни, Аттіса, Діоніса та інших міфологічних богів, але результат буде таким же. Зрештою, історичний Ісус, зображуваний у Біблії, є унікальним. Схожість історій про Ісуса з язичницькими міфами значно перебільшено. Крім того, хоча історії про Гора, Митру та інших і передують християнству, існує дуже мало історичних записів про дохристиянські вірування цих релігій. Переважна більшість найбільш ранніх праць цих релігій датуються третім і четвертим століттями нашої ери. Наївно припускати, що дохристиянські вірування цих релігій (про які немає згадок) були ідентичні з пост-християнськими віруваннями. Буде більш логічним пояснювати будь-яку схожість між цими релігіями та християнством тим, що ці релігії копіюють християнське вчення про Ісуса.

Це приводить нас до наступної області для розгляду: логічні помилки, що здійснюються тими, хто заявляє про запозичення християнством своїх вірувань в язичницьких релігіях. Зокрема, ми розглянемо дві помилки: помилку неправдивої причини та термінологічні помилки.

Якщо одна річ передує інший, то деякі роблять висновок, що перше має бути причиною існування другого. Це – помилка неправдивої причини. Півень може співати перед сходом сонця щоранку, але це не означає, що півень був причиною сходу сонця. Навіть, якби згадки про дохристиянських міфологічних богів нагадували Христа (а це не так), то це ще не означає, що вони привели до того, що автори Євангелій вигадали Ісуса. Таке твердження схоже на те, що серіал «Зоряний шлях» став причиною запуску космічної програми Шатл від НАСА.

Термінологічні помилки виникають, коли в прагненні довести свою позицію переглядаються значення слів. Наприклад, у тому ж фільмі «Дух часу» говориться, що Гор «почав своє служіння», але значення слова «служіння» змінено. Гор не виконував фактичного «служіння», нічого подібного до служіння Христа. Ті, хто наполягає на зв’язку між Митрою та Ісусом, говорять про «хрещення», з якого почався культ Митри, але яким було це «хрещення» насправді? Священики Митри опускали новонавернених в яму, підводили до краю ями бика й проколювали йому шлунок, щоб кров омила їх. Така практика не має жодної схожості із християнським хрещенням – людина занурюється у воду (що символізує смерть Христа), а потім повертається з-під води (воскресіння Христа). Але прихильники міфічного Ісуса помилково використовують навіть термін «хрещення», описуючи обидва обряди з надією поєднати їх.

Це приводить нас до питання про істинність Нового Завіту. Жодна інша праця давнини не має більшої кількості доказів своєї історичної достовірності, ніж Новий Завіт. Новий Завіт має більше письменників (дев’ять), кращих письменників і більш ранніх письменників, ніж будь-який інший документ тої епохи. Крім того, історія свідчить, що ці письменники йшли на смерть, стверджуючи, що Ісус воскрес із мертвих. У той час, коли деякі люди можуть померти за брехню, думаючи, що вона є правдою, жодна людина не помре за брехню, якщо знатиме, що вона насправді може бути брехнею. Подумайте про це – якби хтось збирався розіп’яти вас униз головою, як сталося з апостолом Петром, і все, що вам треба було би зробити для спасіння свого життя, це відмовитися від брехні, яку ви свідомо сказали, – що би зробили ви?

Крім того, історія показала, що повинно змінитися принаймні два покоління, перш ніж міф може увійти в історичні згадки. Адже, поки існують очевидці події, помилки можуть бути виправлені, а міфічні прикрашання – викриті. Усі Євангелії Нового Завіту були написані ще за життя очевидців, деякі з послань Павло написав у 50-х роках після Різдва Христового. Павло прямо апелює до свідчень очевидців, аби можна було перевірити його свідчення (1 Коринтянам 15:6).

Новий Завіт свідчить про те, що в першому столітті Ісус не сприймався якимось іншим бога. Коли Павло проповідував в Афінах, елітні мислителі цього міста говорили: «Здається, він проповідник чужих богів! Оскільки він благовістив [їм] про Ісуса та воскресіння. Взявши, вони повели його в Ареопаг, кажучи: Не можемо зрозуміти, що це за нова наука, яку ти проповідуєш» (Дії 17:18-19; тут і далі – Четвертий сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Очевидно, що якби Павло просто переказував історії про інших богів, то афіняни не називали би його вчення «новим» і не дивувалися. Якщо в першому сторіччі було безліч богів, які вмирали та воскресали, то чому, коли апостол Павло проповідував про Ісуса, воскреслого з мертвих, епікурейці та стоїки йому не зауважили: «О, це все – точно, як з Гором і Митрою»?

Підбиваючи підсумок, можна сказати, що твердження про те, що Ісус є копією міфологічних богів, походить від авторів, чиї твори були проігноровані в наукових колах. Вони містять логічні помилки й не можуть зрівнятися з новозавітними Євангеліями, які витримали майже 2000 років пильної уваги. Уявні паралелі між Ісусом та іншими богами зникають при розгляді оригінальних міфів. Теорія про міфічного Ісуса ґрунтується на вибіркових описах, змінених значеннях слів і помилкових припущеннях.

Ісус Христос є унікальною особистістю в історії, голос якої підноситься вище за всіх неправдивих богів, тому що Він ставить питання, яке врешті-решт визначає вічну долю людини: «А ви Мене за кого вважаєте?» (Матвія 16:15).


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи є Ісус міфом? Чи є Ісус просто копією язичницьких богів інших стародавніх релігій?