Що мається на увазі в Івана 1:1 і 14, де сказано, що Ісус є Словом Божим?



Запитання: Що мається на увазі в Івана 1:1 і 14, де сказано, що Ісус є Словом Божим?

Відповідь:
На це питання можна відповісти, з’ясувавши спочатку причину, з якої Іван написав своє Євангеліє. Його мета чітко вказана в Івана 20:30-31 (тут і далі – Четвертий сучасний переклад Українського Біблійного Товариства): «Багато інших чудес зробив Ісус перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі. А це було написане, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб вірячи, життя мали ви в Його Ім’я». Отже, Іван представив читачам своє Євангеліє Ісуса Христа, визначаючи, ким був Ісус (Богом у тілі) і що Він зробив. Єдиною метою Івана було посприяти тому, щоб люди повірили у служіння Христа. Усвідомивши це, ми зможемо краще зрозуміти, чому Іван називає Ісуса «Словом» у першому розділі свого Євангелія.

Починаючи своє Євангеліє твердженням, що «На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог», Іван представляє Ісуса за допомогою терміну, знайомого його читачам – як юдеям, так і язичникам. «Слово» в цьому уривку – це переклад грецького «логос», яке в той час було спільним для грецької філософії та єврейського мислення. Наприклад, у Старому Завіті «слово» Бога часто персоніфікується як інструмент для виконання Божої волі (Псалом 32:6; 106:20; 118:89; 147:5-8). Таким чином, називаючи Ісуса «Словом» своїм єврейським читачам, Іван у певному розумінні вказував їм на Старий Завіт, де «логос» або «слово» Бога було пов’язане з персоніфікацією Божого одкровення. У грецькій же філософії термін «логос» використовувався для опису зв’язку між безмежним Богом і матеріальним всесвітом; з його допомогою Бог створив матеріальний світ і спілкувався з ним. Використання терміну «логос» швидше за все привело би грецького читача до розуміння посередницького принципу між Богом і світом.

Отже, те, що, фактично, зробив Іван, представляючи Ісуса як «Логос», є залученням слова або поняття, добре знайомого як юдеям, так і язичникам того часу, і використанням його як відправної точки в їхньому знайомстві з Ісусом Христом. Але Іван виходить за межі концепції «логосу», знайомої його юдейським і язичницьким читачам, і зображує Ісуса Христа не просто як посередника (як це розуміли греки), але й як особистість, повністю Божественну та повністю людську. Крім того, Христос був не просто уособленням Божого одкровення, як вважали юдеї, – Він насправді був досконалим Божим одкровенням про Самого Себе в тілі – настільки, що Іван записав власні слова Ісуса до Филипа: «Стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто Мене бачив, той і Отця бачив. Як же ти говориш: Покажи нам Отця?» (Івана 14:9). Використовуючи термін «логос» або «Слово» в Івана 1:1, апостол застосовує й розвиває концепцію, добре знайому його аудиторії. За допомогою цього він представляє їм істинне Слово Боже в Ісусі Христі, живе Слово – повністю Бога та повністю людину, Яка прийшла, аби показати Бога людям і спасти від гріхів усіх, хто повірить у Нього.


Повернутися на стартову українську сторінку

Що мається на увазі в Івана 1:1 і 14, де сказано, що Ісус є Словом Божим?