Чи є Святий Дух особою?


Запитання: Чи є Святий Дух особою?

Відповідь:
Багато хто вважає вчення про Святого Духа складним для розуміння. Хто такий Святий Дух – сила, особа чи щось інше? Що про це говорить Біблія?

Святе Письмо неодноразово повідомляє, що Святий Дух насправді є особою, тобто, що Він – істота з особистістю, а не знеособлений предмет або сила. По-перше, кожний займенник, ужитий щодо Нього, – чоловічого, а не середнього роду (у грецькій мові середній рід зазвичай позначає прості та незначні предмети або маленьких дітей і тварин, а чоловічий присвоюється найбільшим і найзначнішим об'єктам). Оригінальна мова Нового Завіту абсолютно недвозначна у своєму підтвердженні особистості Святого Духа. Грецьке слово «Дух» («пневма») належить до середнього роду та, за логікою, для граматичної гармонії мало би супроводжуватися займенниками цього ж роду. Проте в багатьох випадках використовуються займенники чоловічого роду (наприклад, в Івана 15:26; 16:13-14). Із позиції граматики інакше пояснити ці новозавітні займенники, пов'язані зі Святим Духом, неможливо – про Нього говориться як про особу.

Євангеліє від Матвія 28:19 навчає нас хрестити «в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа». Це – згадка про одного Триєдиного Бога. Крім того, ми покликані не засмучувати Духа (Ефесянам 4:30). Люди можуть згрішити проти Нього (Ісаї 63:10) та говорити неправду (Дії 5:3). Ми маємо коритися Йому (Дії 10:19-21) й поважати (Псалом 50:13).

Особистість Святого Духа також підтверджується Його діяльністю. Він брав участь у творінні (Буття 1:2), Він підтримує Божий народ (Захарія 4:6), направляє (Римлянам 8:14), утішає (Івана 14:26), викриває гріх (Івана 16:8), навчає (Івана 16:13), стримує гріх (Ісаї 59:19) та радить (Дії 8:29). Кожна з цих дій вимагає участі особистості, а не просто сили, предмету чи ідеї.

Його якості вказують на особистість. Він має життя (Римлянам 8:2), волю (1 Коринтянам 12:11), є всезнаючим (1 Коринтянам 2:10-11), вічним (Євреям 9:15) і всюдисущим (Псалом 138:7). Звичайна сила не може характеризуватися такими якостями.

Окрім цього, особистість Святого Духа підтверджується Його роллю як третьої Особи Божества. Лише істота, що є рівною Богові (Матвія 28:19), всезнаючою, всюдисущою та вічною, може бути визначена як Бог.

У книзі Дії 5:3-4 апостол Петро говорить про Святого Духа як про Бога, кажучи: «Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю? Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!». Це також відлунюється у словах Павла у 2 Коринтянам 3:17-18: «Господь же – то Дух, а де Дух Господній, – там воля. Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього».

Біблія абсолютно ясно повідомляє, що Святий Дух є особою. Отже, Його слід шанувати як Бога, і Він служить у досконалій єдності з Отцем та Сином, направляючи нас у духовному житті.

English
Повернутися на стартову українську сторінку

Чи є Святий Дух особою?