Божа любов є умовною чи безумовною?


Запитання: Божа любов є умовною чи безумовною?

Відповідь:
Божа любов, згідно з біблійним описом, безперечно є безумовною, бо вона виявляється до її об'єктів (тобто до Його людей), не зважаючи на їхнє ставлення до Нього. Інакше кажучи, Господь любить, тому що любов є частиною Його природи (1 Івана 4:8), і вона спонукає Його до великодушних дій. Ми чітко бачимо безумовну природу Божої любові в Євангелії. Євангельське послання – це, фактично, історія божественного спасіння. Бачачи плачевне становище своїх бунтівних людей, Господь вирішує спасти їх від гріха, і це рішення ґрунтується на Його любові (Ефесянам 1:4-5). Зверніть увагу на слова апостола Павла в посланні до Римлян: «Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих. Бо навряд чи помре хто за праведника, ще-бо за доброго, може, хто й відважиться вмерти. А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками» (Римлянам 5:6-8).

Читаючи це послання, ми дізнаємося, що люди відокремлені від Бога через свій гріх. Ми перебуваємо у ворожнечі з Ним, і Його гнів виливається на нечестивих за їхню неправедність (Римлянам 1:18-20). Ми відмовляємося від Нього, а Він відплачує за наші гріхи. Ми також дізнаємося, що всі люди згрішили та позбавлені Божої слави (Римлянам 3:23) і що ніхто з нас не шукає Його, ніхто не робить того, що Йому до вподоби (Римлянам 3:10-18).

Зважаючи на цю ворожість і відчуженість від Господа, було б абсолютно справедливим, якби Він за це нас просто знищив. Але Він виявляє до нас любов, даруючи Свого Сина, Ісуса Христа, як викуп за наші гріхи (тобто для угамування Його праведного гніву). Бог не чекав, поки ми виправимося, щоб викупити нас від гріха. Замість цього Він зійшов, аби стати людиною та жити серед Свого народу (Івана 1:14). Він відчув наше людське єство – все, що означає бути людиною, – і потім добровільно запропонував Себе як замісне викуплення за наші гріхи.

Це божественне визволення привело до великодушної самопожертви. Як сказав Ісус: «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Івана 15:13). Саме це і зробив Бог у Христі. Безумовність Його любові пояснюється ще у двох уривках зі Святого Письма:

«Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, – спасені ви благодаттю» (Ефесянам 2:4-5).

«Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили. Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи» (1 Івана 4:9-10).

Важливо зазначити, що любов Бога – це любов, яка діє першою; вона ніколи не діє у відповідь. Саме це робить її безумовною. Якби вона була умовною, тоді нам потрібно було би щось зробити, щоб її заслужити. Нам треба було б якось умиротворити Його гнів та очиститися від гріха, перш ніж Він зміг би нас полюбити. Але Біблія звіщає не про це. Її звістка – Євангеліє – полягає в тому, що Господь, мотивований Своєю любов'ю, діє безумовно заради спасіння людей від гріха.

English
Повернутися на стартову українську сторінку

Божа любов є умовною чи безумовною?