Чи карає нас Бог, коли ми грішимо?



Запитання: Чи карає нас Бог, коли ми грішимо?

Відповідь:
Аби відповісти на це запитання, ми спочатку маємо визначити різницю між покаранням і вихованням. За всі гріхи віруючих в Ісуса Христа – минулі, теперішні та майбутні – вже було понесено покарання на хресті. Як християни ми ніколи не будемо покарані за гріх. Це було зроблено раз і назавжди. «Тож немає тепер жодного осуду тим, які в Ісусі Христі» (Римлянам 8:1; тут і далі – Четвертий сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Завдяки жертві Христа, Бог бачить тільки Його праведність, дивлячись на нас. Наш гріх було прибито до хреста Ісуса, і ми ніколи не будемо покарані за нього.

Однак гріх, який має місце в нашому житті, іноді вимагає Божого виховання. Якщо ми будемо слідувати гріховними шляхами, не покаємося та не відвернемося від зла, то Бог застосує до нас Своє божественне виховання. Якщо ж Він цього не зробить, то не буде люблячим і турботливим Отцем. Так само, як ми виховуємо наших власних дітей для їхнього же блага, так і наш небесний Отець з любов’ю виховує Своїх дітей для їхньої ж користі. В Євреям 12:7-11 нам сказано: «Якщо зазнаєте докору, то з вами Бог поводиться, як із синами. Хіба є такий син, якого батько не картає? Якщо ж ви залишаєтеся без картання, якого зазнавали всі, тоді ви незаконні діти, а не сини. До того ж ми мали наших тілесних батьків, які карали, і ми соромилися, то чи не значно більше повинні коритися Отцеві духів, аби жити? Ті – на короткий час нас карали, коли вважали це за потрібне, а Цей – для нашої користі, щоб ми стали учасниками Його святості. Усяке ж покарання в даний час не здається радістю, але смутком; та згодом ті, які навчені ним, приносять мирний плід праведності».

Отже, виховання – це засіб, за допомогою якого Бог з любов’ю звертає Своїх дітей від повстання до покори. Завдяки вихованню краще розуміємо Божу позицію щодо нашого життя. Як цар Давид заявив у псалмі 31, виховання змушує нас визнати та покаятися в гріху, який ми ще навіть не скоїли. Відтак, виховання очищує. Воно також є каталізатором росту. Чим більше ми знаємо про Бога – тим більше ми знаємо Його бажання щодо нашого життя. Виховання дає нам можливість навчатися та змінюватися, ставати подібними до Христа (Римлянам 12:1-2). Виховання – завжди нам на користь!

Нам слід пам’ятати, що гріх є константою в нашому житті, поки ми перебуваємо на цій землі (Римлянам 3:10, 23). Отже, ми маємо справу не лише з Божим вихованням за нашу непокору, але також із природними наслідками гріха. Якщо віруючий щось вкраде, Бог простить його й очистить від гріха, відновивши стосунки між Собою та злодієм, що розкаявся. Проте соціальні наслідки крадіжки можуть бути дуже серйозними – у вигляді штрафів або тюремного ув’язнення. Це природні наслідки гріха, які ми маємо відчути. Але Бог діє, використовуючи навіть ці наслідки, аби зміцнити нашу віру та прославитися.


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи карає нас Бог, коли ми грішимо?