Чому Бог вимагає нашого поклоніння?



Запитання: Чому Бог вимагає нашого поклоніння?

Відповідь:
Термін «поклоніння» означає виявлення честі, поваги, пошани, захоплення, похвали або слави вищому єству. Бог вимагає поклоніння, тому що лише Він його достойний. Він – єдиний, хто справді заслуговує на це. Господь очікує, що ми визнаємо Його велич, силу та славу. В Об'явленні 4:11 сказано: «Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все!». Бог створив нас, і ніхто не може узурпувати цей статус. Він звелів ізраїльтянам: «Хай не буде тобі інших богів передо Мною! Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я – Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене» (Вихід 20:3-5). Нам слід розуміти, що Божа заздрість – це не гріховна заздрість, яку відчуваємо ми та яка зароджується з гордині. Це – свята і праведна ревність, яка не може допустити, щоб слава, яка належить лише Йому, підносилася комусь іншому.

Господь очікує від нас поклоніння як вияву поваги і вдячності. Але Він також очікує, що ми будемо покірні Йому. Він бажає, щоб ми не лише любили Його, але також ставились одне до одного з любов'ю, справедливістю та співчуттям. Поводячись так, ми виявляємо себе Йому як жертву живу, святу й приємну. Це є нашою «розумною службою» (Римлянам 12:1). Коли ми поклоняємося з покірним серцем, відкритим і смиренним духом, Бог прославляється, християни очищуються, церква зростає, а загублені отримують Євангеліє. Усе це становить істинне поклоніння.

Господь також бажає, аби ми поклонялися Йому, бо це – природна та свідома реакція на спасіння через Христа. У посланні Филип'янам 3:3 описана істинна церква, віруючі в Ісуса: «Бо обрізання – то ми, що служимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло». Інакше кажучи, церква унікально визначається як Божий народ, але не через фізичне обрізання. Вона складається з тих, хто поклоняється Господу в дусі, покладаючись у своєму спасінні на Христа, а не на себе. Ті, хто не поклоняється істинному й живому Богові, не належать Йому, і їхня вічна доля – пекло. Справжні ж послідовники Господа визначаються своїм поклонінням Йому, і на них чекає вічність із Тим, Кому вони поклоняються і Кого звеличують.

Господь вимагає, очікує та просить нашого поклоніння, тому що Він цього заслуговує, адже природа християнина полягає в поклонінні Йому і від цього залежить наша вічна доля. У цьому – вся історія викуплення: в поклонінні істинному, живому та славному Богові.

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Чому Бог вимагає нашого поклоніння?