Що означає бути дружиною-християнкою згідно з Біблією?


Запитання: Що означає бути дружиною-християнкою згідно з Біблією?

Відповідь:
Дружина-християнка – це віруюча в Ісуса Христа заміжня жінка, яка має чіткі пріоритети. Її життя зосереджене на благочесті і вона вкладає це в усі стосунки, включаючи шлюб. Благочестива дружина вирішила, що послух Богові важливіший для неї, ніж власне тимчасове щастя чи задоволення, і вона готова до будь-яких необхідних жертв, аби вшанувати Його у своїй ролі дружини.

Перший крок у становленні дружини-християнки – це покора владі Ісуса. Завдяки силі Святого Духа, кожний із нас може вести благочестиве життя (Галатам 2:20; Титу 2:12). Коли ми віримо у Христа як нашого Спасителя та Господа (Івана 3:3), це схоже на шлюбний союз. Увесь курс нашого життя змінюється (2 Коринтянам 5:17). Ми починаємо розглядати життя з Божої точки зору, припиняючи гнатися за власними інтересами. Це означає, що дружина-християнка буде підходити до шлюбу з іншим мисленням, ніж світська жінка. Вона бажає бути не лише доброю дружиною для свого чоловіка, а й благочестивою жінкою для свого Господа.

Дружина-християнка дотримується принципу, викладеного у Филип’янам 2:3-4: «Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе. Нехай кожний дбає не про себе, а про інших» (Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Дотримання цього принципу усуне більшість негараздів у шлюбі. Оскільки ми за своєю природою егоїстичні, нам слід покластися на Божу допомогу в тому, щоб «розіп’яти» цей егоїзм і прагнути до задоволення інтересів свого подружжя. Для дружини це означає пам’ятати, що її чоловік – не жінка, і він мислить по-іншому. Його потреби відрізняються, і вона відповідальна за розуміння цих потреб та прагнення їх задовольнити, коли це можливо.

Текст в Ефесянам 5:22-24 присвячений проблемі підкорення, якою багато хто, на жаль, зловживає. Дружини мають коритися своїм чоловікам, як вони це роблять стосовно Господа. Багато жінок внутрішньо стискаються від слова «підкоритись», оскільки воно занадто часто використовувалось як виправдання несправедливого ставлення до них. Коли ці три вірші вирвані з контексту та застосовуються тільки до жінок, вони стають інструментом у руках сатани. Диявол часто намагається перекрутити Святе Письмо для досягнення своїх лихих цілей, і він використовує цей спосіб, аби заплямувати Божий план щодо шлюбу. Заповідь про підкорення фактично починається у 18-му вірші, де йдеться, що всі християни мають коритися одне одному. Потім це застосовується до жінок, але головна відповідальність покладена на чоловіка – любити свою дружину так, як Христос любить церкву (Ефесянам 5:25-32). Якщо чоловік кориться Божим вимогам, дружина-християнка зможе легко підкоритися його керівництву.

Хоча деякі дружини-християнки не мають дітей, більшість заміжніх жінок у певний момент стають матерями. У цей період для них природно приділяти всю увагу дитині. Аби пристосуватися до нових сімейних обов’язків, може знадобитися певний час, але дружина-християнка пам’ятає, що чоловік – її головний пріоритет. Його потреби залишаються важливими. Часом вона може відчувати, що їй нічого дати йому наприкінці виснажливого дня, але вона може звертатися до Господа та знаходити сили й енергію, аби бути насамперед дружиною, а потім матір’ю (Притчі 18:10; Псалом 18:3).Спілкування має вирішальне значення в перші роки виховання дітей, і дружина-християнка може ініціювати ненав’язливі розмови зі своїм чоловіком, пояснюючи, як він може допомогти та що їй необхідно від нього, щоб залишатися чуйною до його потреб. Пари, які підтримують таке спілкування і свідомо відводять час для себе, стають сильнішими та створюють тісніший зв’язок, який підтримуватиме здоров’я їхнього шлюбу. Дружина-християнка також розуміє, що приділяти час для себе – не егоїстично. Вона відкрита перед своїм чоловіком щодо своїх власних емоційних і психологічних потреб. Дружини, які нехтують або не можуть висловити свої потреби, боячись видатись егоїстичними, лише закладають ґрунт для подальших розчарувань і проблем. Перш ніж дружина та матір зможе дати своїй сім’ї все необхідне, їй слід подбати про себе.

Розділ 31 книги Притчі прославляє доброчесних, розумних та працьовитих жінок – і це було написано тоді, коли роль дружин та матерів була значною мірою непримітною. Богобоязливі жінки можуть радіти, коли їхній власний вибір відображує деякі з описаних там рис.

Дружини часто кажуть про бажання бачити своїх чоловіків хорошими лідерами, і деякі скаржаться, що ті такими не є. Справді, Бог очікує, щоб чоловіки несли відповідальність за добробут своїх сімей. Але важливо пам’ятати, що в хороших лідерів мають бути хороші послідовники. Як частина прокляття, яке Бог наклав на Єву за її гріх (Буття 3:16), жінки за своєю природою схильні прагнути до управління своїми чоловіками. Багато з них розглядають своїх чоловіків як незавершені «проекти», які їм необхідно виправити. Спроби дружини «допомогти» чоловікові часто можуть призвести до того, що він закриється від неї, особливо якщо він не почувається комфортно в ролі лідера. Це не виправдовує його відмову виконувати функцію, призначену для нього Богом. Але дружина-християнка визнає свою роль і дозволяє йому керувати. Вона може з повагою запропонувати свою пораду чи думку, і мудрий чоловік із вдячністю прийме це, проте їй слід усвідомити, що на цьому її відповідальність закінчується, а остаточне рішення залишається за ним. Якщо він знатиме, що його незгода з її думкою не призведе до скандалу, то з більшою ймовірністю виявить ініціативу та керуватиме сім’єю.

Одна небезпека, з якою християнські жінки можуть стикатися у шлюбі та материнстві, виникає тоді, коли їхня власна індивідуальність повністю базується на їхній ролі в сім’ї. Показник розлучень серед пар середнього віку в деяких частинах світу свідчить про цю руйнівну тенденцію. Дуже часто саме дружина залишає хорошого чоловіка без будь-яких причин, окрім тої, що вона не почуває себе щасливою. Частково її розчарування пов’язане з тим, що шлюб був представлений як головна мета для молодої дівчини. Вона з дитинства вірила, що коли зустріне та вийде заміж за правильного чоловіка, то буде задоволена. Церковне вчення могло сприяти цьому культу шлюбу, тому розчарованій дружині-християнці може видаватися, що Бог обманув її. Хоча шлюб – це добре і правильно, а також він є засобом отримання благословення, його ніколи не слід розглядати як джерело власної цінності та задоволеності жінки. Лише Господь є ним, і дружинам-християнкам слід розглядати свою роль не як самоціль, а як спосіб, за допомогою якого вони можуть краще послужити Богові (1 Коринтянам 10:31).

Жінка, яка бажає бути благочестивою дружиною-християнкою, може поставити собі такі питання:

1. Чи підтримую я «здоров’я» свого духовного життя? Чи є це пріоритетом для мене? (Матвія 6:33)

2. Чи охоче я прийняла дану мені Богом роль партнера свого чоловіка? (1 Коринтянам 11:3)

3. Чи намагаюсь я щодня впокорювати себе та служити, як Ісус, а не прагнути, щоб служили мені? (Марка 10:44-45)

4. Чи звільнила я своє серце від ідолів, таких як шопінг, флірт, надмірне накопичення чи згубні звички? (Вихід 20:3)

5. Чи демонструє те, як я проводжу вільний час, що я ціную свого чоловіка, сім’ю та Спасителя? (Галатам 5:13)

6. Чи оберігаю я дух свого дому тим, що впускаю в нього через ЗМІ, журнали та музику? (Филип’янам 4:8)

7. Чи зберігаю я себе фізично й емоційно приємною для свого чоловіка? (Притчі 27:15; 31:30)

8. Чи демонструють мої вбрання, макіяж і поведінка, що я поважаю своє тіло, свого чоловіка та свого Спасителя? (1 Петра 3:3-5)

9. Чи виключила я зі своєї мови світську вульгарність (лайку, грубі слова, непристойні жарти), щоб вона була благочестивою? (Колосянам 4:6)

10. Чи є я мудрою й обачною управителькою домашніх фінансів? (Притчі 31:16)

11. Чи поважаю я свого чоловіка через його положення, чи ж лише тоді, коли вважаю, що він на це заслуговує? (Ефесянам 5:33)

12. Чи добре я дбаю про дім і дітей? (Притчі 31:27-28)

13. Чи бережу я серце свого чоловіка, ніколи не розповідаючи публічно про приватні розмови та не використовуючи його слабкості проти нього? (Притчі 31:11)

14. Чи продовжую я розвивати дари та захоплення, якими Бог наділив мене? (2 Тимофію 1:6)

15. Чи покладаюсь я на свою власну силу, чи ж на силу Святого Духа, аби бути благочестивою дружиною, матір’ю й ученицею? (Галатам 5:25)

Оскільки Ісус скасував нашу гріховну повинність (Колосянам 2:14), кожен бажаючий може стати благочестивою людиною. Благочестя не залежить від інтелекту, освіти чи релігії. Воно також доступне особам із гріховним минулим, штампом про розлучення або судимістю. Будучи послідовниками Христа, ми всі маємо прагнути ставати більш благочестивими в будь-якій своїй ролі, тому що маємо таку заповідь (1 Петра 1:16) і тому що бажаємо бути більш схожими на Того, Кого любимо.

English
Повернутися на стартову українську сторінку

Що означає бути дружиною-християнкою згідно з Біблією?

Дізнайтеся, як ...

Провести вічність із Богом



Отримати прощення від Бога