Чи вчить 1 Петра 3:21, що хрещення необхідне для спасіння?



Запитання: Чи вчить 1 Петра 3:21, що хрещення необхідне для спасіння?

Відповідь:
Як і з будь-яким іншим окремим віршем або уривком, ми визначаємо те, чого він навчає, спочатку профільтрувавши його через те, чого, як нам відомо, навчають щодо цього питання інші частини Біблії. Стосовно хрещення та спасіння Біблія говорить чітко, що спасіння отримується з благодаті через віру в Ісуса Христа, а не через будь-які діла, включаючи хрещення (Ефесянам 2:8-9). Отже, будь-яке тлумачення, яке стверджує, що хрещення чи будь-яка інша дія необхідні для спасіння, – невірне. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, прочитайте нашу статтю «Чи можливе спасіння лише через віру, чи через віру і діла?».

Прихильники ідеї, що хрещення необхідне для спасіння, використовують як «доказ» уривок з 1 Петра 3:21, оскільки там сказано, що хрещення «і нині вас спасає» (тут і далі – Четвертий сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Чи справді Петро стверджує, що акт хрещення нас спасає? Якби це було так, то він би суперечив багатьом іншим віршам Святого Письма, в яких чітко повідомляється, що люди отримували спасіння (про що свідчить отримання ними Святого Духа) перед хрещенням або без хрещення взагалі (як розбійник на хресті в Євангелії від Луки 23:39-43). Хорошим прикладом спасіння перед хрещенням є Корнилій та його сім’я в книзі Дії 10. Ми знаємо, що вони були спасенні перед хрещенням, бо отримали Духа Святого як доказ спасіння (Римлянам 8:9; Ефесянам 1:13; 1 Івана 3:24). Те, що Петро був свідком їхнього спасіння, стало причиною того, що він дозволив їм прийняти хрещення. Незліченні біблійні уривки ясно навчають тому, що спасіння приходить тоді, коли людина вірить в Євангеліє, в якому вона відзначена «печаттю, Святим Духом обітниці» (Ефесянам 1:13).

На щастя, нам не потрібно губитися в здогадках стосовно того, що Петро мав на увазі в цьому вірші, бо він уточнює це наступною фразою: «Цей прообраз – хрещення – не позбавлення від тілесної нечистоти, а обітниця доброго сумління Богові … вас спасає через воскресіння Ісуса Христа». Хоча Петро поєднує хрещення зі спасінням, він має на увазі не акт хрещення (символічне змивання бруду з тіла). Занурення у воду лише змиває бруд. Петро говорить про те, що саме хрещення зображає – те, що спасає нас (навернення до Бога з чистою совістю через воскресіння Ісуса Христа). Інакше кажучи, Петро просто пов’язує хрещення з вірою. Спасає не те, що ми занурюємось у воду, «а обітниця доброго сумління Богові», чим і є хрещення. Обітниця Богові завжди є на першому місці. Найважливішими є віра та покаяння, а потім хрещення, для публічного ототожнення себе з Христом.

Відмінне пояснення цьому уривку надає д-р Кеннет Вюст, автор «Досліджень Слова в грецькому Новому Завіті»: «Апостол, вочевидь, мав на увазі водне хрещення, а не хрещення Духом Святим, тому що він говорить про води потопу, спасіння тих, хто перебував у ковчегу, а в цьому вірші – про хрещення, що спасає віруючих. Але він каже, що воно спасає їх тільки як аналогія. Це означає, що водне хрещення є аналогом реальності, спасіння. Воно може спасати тільки як аналогія, але не саме по собі. Старозавітні жертви були аналогіями реальності, Господа Ісуса. Вони реально не спасали віруючого, а лише за аналогією. Тут не стверджується, що ці жертви є аналогом християнського хрещення водою. Автор просто використовує їх як ілюстрації використання слова «аналогія».

Отже, водне хрещення спасає віруючого тільки за своїм визначенням. Старозавітний єврей був спасенний ще до того, як він приніс жертву. Та жертва була лише зовнішнім свідченням того, що він покладав віру на Агнця Божого, Якого ці жертви представляли ... Водне хрещення є зовнішнім свідченням внутрішньої віри віруючого. Людина отримує спасіння в той момент, коли покладається своєю вірою на Господа Ісуса. Водне хрещення є зримим свідченням її віри та спасіння, яке вона отримала у відповідь на свою віру. Петро завбачливо повідомляє своїм читачам, що він не навчає про відродження через хрещення, а саме про те, що людина, яка представлена до хрещення, стає, таким чином, відродженою, бо він говорить: «не позбавлення від тілесної нечистоти». Хрещення, як пояснює Петро, не змиває бруду з тіла – ні в буквальному розумінні, як ванна для тіла, ні в переносному – як очищення душі. Жоден ритуал не може насправді вплинути на совість. Але він визначає розуміння спасіння словами: «обітниця доброго сумління Богові», і пояснює, як це здійсниться, а саме – «спасає через воскресіння Ісуса Христа» у тому, що віруючий грішник ототожнюється з Ним у тому воскресінні».

Частково, плутанина у зв’язку з цим уривком походить з того, що, за великим рахунком, мета хрещення, яка полягає в публічному проголошенні своєї віри в Христа та ототожненні з Ним, була замінена на «прийняття рішення навернутися до Христа» або на «молитву грішника». Хрещення було зведене до чогось такого, що можна зробити коли-небудь пізніше. Проте для Петра або будь-якого християнина першого століття думка про те, що людина сповідуватиме Христа як свого Спасителя, але не охреститься якнайшвидше, була би чимось нечуваним. Тому не дивно, що Петро вважав хрещення тісно пов’язаним зі спасінням. Однак, Петро ясно говорить у цьому вірші, що не сам ритуал спасає, а те, що ми поєднані з Христом у Його воскресінні через віру, обітницю «доброго сумління Богові», що «вас спасає через воскресіння Ісуса Христа» (1 Петра 3:21).

Отже, хрещенню, що, як каже Петро, спасає нас, передує віра у викупну жертву Христа, яка виправдовує грішника (Римлянам 3:25-26; 4:5). Хрещення є зовнішньою ознакою того, що Бог очистив «через купіль відродження та оновлення Святим Духом» (Титу 3:5).


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи вчить 1 Петра 3:21, що хрещення необхідне для спасіння?