Запитання
Яка біблійна відповідь тому, хто каже: "Мій Ісус..."?
Відповідь
Деякі люди звертаються до Господа, використовуючи присвійний займенник: "Мій Ісус", - кажуть вони. Таке формулювання може бути просто вираженням впевненості в тому, що вони належать Йому, а Він належить їм. У такому випадку немає нічого поганого в тому, щоб сказати "Мій Ісус", якщо той, хто говорить, справді спасенний. Як діти Божі ми можемо з повним правом сказати, що Він - наш Пастир, наш Господь, наш Відкупитель і т.д. (Псалом 23:1; 110:1; 19:14). Апостол Павло говорить про "мого Бога", Який задовольнить потреби віруючих (Филип'ян 4:19).
Часто, однак, коли хтось каже: "Мій Ісус", він продовжує вкладати слова в уста Ісуса або приписувати Ісусові припущення, щоб підтримати небіблійну ідею. Прикладів безліч: "Мій Ісус не засуджує людей за те, кого вони люблять" (використовується для підтримки гомосексуалізму) або "Мій Ісус ніколи б не відправив когось до пекла" (використовується для підтримки універсалізму).
Формуючи біблійну відповідь на будь-яке твердження, яке починається зі слів "мій Ісус", необхідно перевірити, чи відповідає це твердження Біблії. Якщо, наприклад, "ваш" Ісус ніколи б не відправив когось до пекла, то що тоді робити з такими віршами, як Матвія 25:41, де сказано, що Ісус відправив деяких людей у "вічний вогонь"? Існує тільки один справжній, біблійний Ісус. Немає іншого Ісуса, відмінного від того, який представлений в Біблії, так само, як немає іншого Євангелія (Гал. 1:6-7). Говорити про "мого" Ісуса в порівнянні з "вашим" Ісусом, в цьому сенсі, небіблійно.
Легко стверджувати певні речі від імені когось, хто не є фізично присутнім, однак, просто сказати щось не означає зробити це правдою. Наприклад, дитина може сказати няні, що батьки завжди дозволяють їй засиджуватися допізна і їсти печиво, але це може бути неправдою. У такому випадку краще дозволити батькам говорити за себе. Так само людина може вигадувати те, що зробив би Ісус, щоб довести свою правоту або виправдати якусь дію чи спосіб життя. Краще дозволити Ісусу говорити за Себе (в Біблії).
Коли хтось каже: "Мій Ісус робить/не робить (заповніть прогалину)", він насправді має на увазі Ісуса, “як я Його розумію" або Ісуса, “яким, на мою думку, Він повинен бути". Але наше розуміння Ісуса може бути хибним, а істинний Ісус не обов'язково повинен відповідати нашим уявленням про те, що є найкращим. Ось чому достовірність будь-якого твердження, що починається зі слів "мій Ісус", необхідно перевіряти за допомогою Біблії. Саме Писання свідчить про те, ким є Христос (Івана 5:39). Навіть якщо певна тема або питання не розглядається в Біблії, ми можемо використовувати характер Христа, розкритий в Біблії, і істини Писання, щоб вирішити будь-яке питання. Якщо твердження людини про те, що зробив би Ісус, суперечить Писанню, біблійною відповіддю буде обговорення істини з цією людиною в любові (Ефесян 4:15). Якщо людина чіпляється за своє небіблійне твердження про те, що Ісус зробив би, сказав би або подумав, найкраще молитися, щоб Бог працював у серці цієї людини, щоб вона побачила істину.
Не кожен, хто згадує ім’я Ісуса, насправді близький до Нього. Сам Ісус сказав: "Не кожний, хто каже Мені: Господи, Господи! – увійде до Царства Небесного, але той, хто виконує волю Мого Отця, Який на небесах" (Матвія 7:21, УБТ). На жаль, є фальшиві віруючі, які згадують ім’я Ісуса, але насправді не мають з Ним нічого спільного. Людина, яка по-справжньому знає Бога, як Він об'явився в Христі, буде з Ним вічно (Матвія 7:21; Івана 6:40). Така людина може сміливо і радісно сказати: "Ісус - мій". І ця людина повинна робити тільки ті заяви про "мого Ісуса", які збігаються зі справжнім Ісусом з Біблії.
English
Яка біблійна відповідь тому, хто каже: "Мій Ісус..."?
