Запитання
Як Ісус може бути Богом, коли в Числах 23:19 сказано, що Бог не людина і не син людський?
Відповідь
Дехто стверджує, що Старий Завіт доводить, що Ісус не може бути Богом через текст у Числах 23:19, де сказано: "Бог не людина, щоб говорити неправду, – Він не людський син, щоб жалкувати за сказаним" (УБТ). Міркування полягає в тому, що якщо Бог не є людиною, то твердження християн про те, що Ісус, людина, є Богом, є неправдивим. Так само тривожним є той факт, що Ісус неодноразово називає Себе "Сином Людським" в Євангеліях (наприклад, Марка 14:21).
Старий Завіт дійсно вчить, що Бог не є людиною, не тільки в Числах 23:19, але й в 1 Царів 15:29 та Осії 11:9. Однак Новий Завіт показує нам, що Ісус стверджував, що Він є Богом, і в той же час Він називає Себе "Сином Людським" - титул, який проголошує Його людську природу. Якщо все це правда, як ми можемо довести, що Ісус є Богом?
Ісус стверджував, що він і Син Божий, і Син Людський. Тут немає ніяких хитрощів. Він сказав, що Він Бог, і Він сказав, що Він (водночас) людина. Ніхто ніколи раніше такого не говорив. Це було дивно тоді, і це дивно зараз - досить дивно для нового терміну, іпостасного союзу. Ніхто ніколи не зрозуміє до кінця поєднання божественної і людської природи Христа, скільки б ми про це не говорили, не визначали і не типізували. Тому "докази" не можуть бути отримані. Ми або віримо в Ісуса, або не віримо.
На цьому етапі дуже важливо зрозуміти, що Біблія є правдивою в деталях і в цілому - як Старий, так і Новий Завіти. Отже, коли Ісус почав навчати новому, старе не стало неправдою, а відкрилося. Згадайте, що Він сказав про Закон: "Не думайте, що Я прийшов відмінити Закон або Пророків. Я не прийшов відмінити, але сповнити" (Матвія 5:17). Всі нові одкровення Ісуса діють точно так само. Старе знання було тінню майбутнього, і як Світло світу Ісус розвіяв тінь (див. Колосян 2:16-17). Цей процес не руйнує старе знання - він базується на ньому, як показує зустріч Пилипа з ефіопом (Дії 8:30-35).
Ми також повинні розглянути, що насправді говорить Старий Завіт про Бога, коли каже, що Він не є людиною. У Числах 23:19, 1 Самуїла 15:29 та Осії 11:9 йдеться про те, що Бог не обманює. Він не змінюється. Його емоції не змінюють Його вічних цілей. На відміну від занепалого людства, яке не може бачити загальної картини, яке часто порушує обіцянки і чиї почуття часто затьмарюють розсудливість. Іншими словами, твердження, що Бог не є людиною, протиставляє один аспект Божої природи відповідній частині людської. Твердження "Бог не є людиною" не має нічого спільного з тим, чи може Бог коли-небудь існувати у плоті.
Старозавітні згадки про те, що Бог не схожий на людину, не стосуються особливого типу людської природи Ісуса. Все, що вони говорять нам, це те, що Бог не є людиною, як ми думаємо про людей. Це контраст, а не обмеження. Немає нічого, що логічно заважає Богові стати людиною в абсолютно новому сенсі - адже цього вимагає відкуплення, а відкуплення було Божим планом ще до заснування світу (Об'явлення 13:8). Таким чином, можна сказати, що Бог знав, що Він стане людиною, ще до того, як був написаний текст у Числа 23:19!
Якщо ми розглядатимемо Старий Завіт ізольовано (а саме такою є єврейська точка зору), ми навряд чи зможемо "довести", що Ісус Христос був людиною, Богом, Месією і Спасителем - хоча всі ознаки цього існують (див., наприклад, Ісаї 53). Християни бачать провіщення Боголюдини в Старому Завіті, тому що новозавітне одкровення допомагає інтерпретувати старозавітні передбачення (наприклад, Матвія 2:15; пор. Осії 11:1). Звідси випливає важливий факт щодо біблійного тлумачення: Бог відкриває Свою істину поступово, з плином часу. Він розгортав Свої цілі послідовно і в міру необхідності протягом тисячоліть.
Наприклад, Адам і Єва у своїй невинності не мали потреби знати про викуплення, але після того, як вони згрішили, настав відповідний час, і Бог виклав його для них у Бутті 3:15. Ця частина одкровення була дана в певний момент часу, але її повне значення стало зрозумілим лише після того, як Христос прийшов у плоті - і коли автори Нового Завіту писали його під натхненням Святого Духа. Зараз ми розуміємо, що Буття 3:15 прямо вказує на спокутну смерть Ісуса - і це одкровення необхідне для нас сьогодні. Але ця інформація не була необхідною для Адама і Єви. Їхнє незнання до гріхопадіння, прикрите невинністю, було для них цілком прийнятним.
Так само Бог поступово відкривав Свою волю Своєму народові в Писаннях Старого Завіту, і люди були відповідальні за те, щоб поводитися в послуху відповідно до того, на якому етапі одкровення вони перебували. Сьогодні християни несуть відповідальність за все Боже Слово, тому що ми живемо в час, коли воно є завершеним. Крім того, у віруючих живе Святий Дух, тому немає ніяких виправдань для того, щоб не визнавати Ісуса Христа Богом.
Оскільки одкровення є прогресивним, реакція людини на Бога залежить від того, де вона перебуває на часовій шкалі. Старозавітний єврей не мав би поняття про Боголюдину, хоча натяки (наприклад, Псалом 110:1) були присутні. Але пророцтва Івана Хрестителя, а потім чудеса Ісуса були подальшим одкровенням. Фактично, чудеса Ісуса були знаками, щоб довести, ким Він є: "Багато інших чудес зробив Ісус перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі. А це було написане, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий" (Івана 20:30-31). Люди сьогодні все ще потребують реагувати вірою на чудеса Ісуса. Ті, хто цього не робить, є духовно сліпими.
Підсумовуючи, можна сказати, що твердження Бога про те, що Він не є людиною, і твердження Ісуса про те, що Він є Сином Божим, співіснують як істинні; вони не суперечать одне одному. Об'явлення є прогресивним, і старозавітні концепції більш повно розвинуті в Новому Завіті. Нарешті, Бог завжди мав на увазі, що Син стане тілом і житиме серед людей, тому Бог ніколи не "передумував" стати людиною.
English
Як Ісус може бути Богом, коли в Числах 23:19 сказано, що Бог не людина і не син людський?
