Що таке християнське учнівство?


Запитання: Що таке християнське учнівство?

Відповідь:
Учень за визначенням є послідовником – тим, хто приймає та сприяє поширенню чийогось учення. Учень-християнин – це людина, що визнає, приймає і сприяє поширенню Євангелія Ісуса Христа. Християнське учнівство – це процес, за допомогою якого учні зростають у Господі Ісусі й отримують силу Святого Духа, Який перебуває в їхніх серцях, аби долати випробування цього життя і ставати щораз більше схожими на Христа. Цей процес вимагає від віруючих відповіді на заклик Духа досліджувати свої думки, слова і вчинки та порівнювати їх із Божим Словом. Це також вимагає, аби ми щодня перебували в Слові, вивчали його, молилися над ним і виконували його. Крім того, ми завжди маємо бути готові свідчити про причину нашої надії (1 Петра 3:15) та навчати інших іти Його шляхами. Згідно зі Святим Письмом християнське учнівство включає особисте зростання, що характеризується такими аспектами:

1. Верховенство Ісуса в усьому (Марка 8:34-38). Учень Христа має бути відокремлений від світу. Ми зосереджуємося на нашому Господі та догоджаємо Йому в усіх сферах свого життя. Нам слід відкинути егоцентризм і відвести Йому найголовніше місце.

2. Слідування вченню Ісуса (Івана 8:31-32). Нам слід бути слухняними дітьми, що дотримуються Слова. Послух є найбільшим випробуванням віри в Бога (1 Самуїла 28:18), і сам Христос надав чудовий приклад послуху, провівши життя на Землі у цілковитій покорі Отцеві аж до смерті (Филип’янам 2:6-8).

3. Плідність (Івана 15:5-8). Наше завдання – не приносити плоди, а перебувати у Христі. Тоді Святий Дух Сам виробить плід, який є результатом нашого послуху. Стаючи щораз слухнянішими Господу та навчаючись іти Його шляхами, ми побачимо, як зміниться наше життя. Найбільші зміни відбудуться в наших серцях, результатом чого буде змінене поводження (у думках, словах і вчинках). Зміни, яких ми прагнемо, відбуваються всередині завдяки силі Святого Духа. Ми не можемо викликати їх у собі самостійно.

4. Любов до інших учнів (Івана 13:34-35). Нам сказано, що любов до інших віруючих є свідченням того, що ми є членами Божої сім’ї (1 Івана 3:10). Текст у 1 Коринтянам 13:1-13 визначає та пояснює цю любов. З нього випливає, що любов – не емоція, а дія. Нам слід діяти та брати участь у процесі. Крім того, нам вказано вважати інших «більшими» за себе та піклуватися про їхні інтереси (Филип’янам 2:3-4). Наступний вірш із цього уривку (в. 5) фактично підсумовує все християнське життя: «Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!». Який же чудовий приклад Він нам надав!

5. Євангелізація – залучення до учнівства інших людей (Матвія 28:18-20). Нам слід ділитися своєю вірою та розповідати невіруючим про чудесні зміни, здійснені Христом у нашому житті. Незалежно від рівня християнської зрілості, в нас завжди є чим поділитися. Занадто часто ми віримо обману сатани – що знаємо недостатньо чи були християнами надто мало, щоб комусь щось говорити. Це не так! Одні з найбільш ревних учнів-християн – це новонавернені, які щойно відкрили для себе дивовижну Божу любов. Вони можуть не знати багатьох біблійних віршів або «загальноприйнятих» висловів, проте вони відчули любов живого Господа, а це – саме те, чим ми маємо ділитися з оточуючими.

English


Повернутися на стартову українську сторінку

Що таке християнське учнівство?

Дізнайтеся, як ...

Провести вічність із Богом



Отримати прощення від Бога