Чи можуть жінки служити пасторами / проповідниками? Що Біблія говорить про жінок у служінні?




Запитання: Чи можуть жінки служити пасторами / проповідниками? Що Біблія говорить про жінок у служінні?

Відповідь:
Сьогодні, імовірно, немає більш спірного питання у церкві, ніж питання служіння жінок пасторами / проповідниками. Перш за все, не слід розглядати це як протистояння мужчин і жінок. Існують жінки, котрі вірять, що жінка не може служити пастором і що Біблія накладає певні обмеження на їхнє служіння; з іншого боку, є мужчини, які переконані, що жінки можуть служити проповідниками і що для служіння жінок немає жодних обмежень. Це не питання шовінізму чи дискримінації – це питання тлумачення Біблії.

1 Тимофія 2:11-12 проголошує: «Жінка нехай мовчки навчається в повній покорі. Жінці навчати не дозволяю, ні панувати над чоловіком, але хай перебуває в мовчанні». Бог призначив у Церкві різні ролі для мужчин і жінок. Це є наслідком того, як було створене людство (1 Тимофія 2:13) і як гріх прийшов у світ (2 Тимофія 2:14). Через Послання апостола Павла Бог обмежує служіння жінок у ролі духовного вчителя мужчин. Це робить неможливим служіння жінок пасторами, оскільки воно включає проповідування, повчання і духовний авторитет над мужчинами.

Існує багато заперечень цього погляду на жінок у служінні / жінок-пасторів. Найбільш поширеним є наступне твердження: Павло обмежив жінок від повчання, тому що у першому столітті жінки зазвичай були неосвіченими. Тим не менше, у 1 Тимофія 2:11-14 взагалі не згадується статус освіченості. Якщо освіта визначала придатність до служіння, то більшість Ісусових учнів була би абсолютно непридатна. Іншим розповсюдженим запереченням є те, що Павло обмежив від повчання лише жінок в Ефесі (згадане Послання було адресоване Тимофію – пастору церкви в Ефесі). У той час місто Ефес було відоме своїм храмом Артеміди – грецької язичницької богині, в поклонінні якій жінки володіли авторитетом. Тим не менше, у 1 Посланні до Тимофія Артеміда не згадується, і Павло взагалі ніде не згадує поклоніння Артеміді як причину обмежень, викладених у 1 Тимофія 2:11-12.

Третє заперечення: Павло звертається лише до чоловіків і дружин, а не до мужчин і жінок взагалі. Справді, грецькі слова у 1 Тимофія 2:11-14 могли стосуватися і чоловіків/дружин. Тим менше, основне значення цих слів стосується мужчин і жінок у загальному. Більше того, ті ж грецькі слова використані у 8-10 текстах. Хіба лише одружені чоловіки мають здіймати чисті руки, без гніву та сумніву? Невже лише заміжнім жінкам слід одягатися скромно, робити добрі діла і присвячувати себе побожності? Звичайно ж, ні. Тексти 8-10 однозначно стосуються мужчин і жінок загалом, а не лише чоловіків і дружин. Ніщо у контексті не вказує, що 11-14 тексти слід вважати адресованими чоловікам і дружинам.

Інше часте заперечення цієї думки щодо жінок-пасторів / проповідників стосується Міріям, Девори, Хулди, Прискили, Фиви тощо – жінок, які займали лідерське положення у Біблії. Це заперечення не враховує деяких важливих факторів. Стосовно Девори – вона була єдиною суддею-жінкою серед 13 суддів-мужчин. Хулда була єдиною жінкою-пророчицею серед десятків пророків-чоловіків, згаданих у Біблії. А Міріям мала єдине відношення до керівництва через те, що була сестрою Мойсея й Аарона. Найбільш помітні жінки у часи царів були Аталія та Єзавель, яких важко назвати прикладами побожних жінок-лідерів.

У книзі Дії апостолів, розділ 18, Прискила та Акила зображені як вірні служителі Христа. Ім’я Прискили згадане, імовірно, для наголошення на тому, що вона була більш відомою у служінні, ніж її чоловік. Тим не менше, ніде не описано, щоб Прискила виконувала таке служіння, що суперечить текстам в 1 Тимофія 2:11-14. Прискила та Акила прийняли Аполлоса до свого дому й докладніше викладали йому Боже Слово (Дії 18:26).

У Посланні до римлян 16:1, Фива називається служителькою Церкви, а це означає, що вона не навчала у церкві. «Право навчати» належало «старшим», а не служителям чи дияконам (1 Тимофія 3:1-13; Тита 1:6-9). Старші / єпископи / диякони описані як «чоловіки однієї дружини», що «добре виховують дітей», «з усякою повагою». Крім того, у текстах 1 Тимофія 3:1-13 та Тита 1:6-9 стосовно старших / єпископів / дияконів застосовуються займенники лише чоловічого роду.

У межах текстів 1 Тимофія 2:11-14 «причина» цього твердження стає абсолютно зрозумілою. Текст 13 починається зі слова «бо», а далі йде пояснення текстів 11-12. Чому жінки не можуть повчати або володіти духовним авторитетом над мужчинами? Тому що «Адам був створений першим, а потім Єва. І не Адам спокусився, а жінка, будучи спокушена, потрапила в переступ». У цьому й полягає причина. Бог створив Адама першим, а потім – Єву, щоб вона була «помічницею» для Адама. Цей порядок творіння має універсальне застосування у сім’ї (Ефесян 5:22-33) та в Церкві. Той факт, що Єва була спокушена першою, також є поясненням, чому жінкам не слід служити пасторами або мати духовний авторитет над чоловіками. Дехто робить з цього висновок, що жінки не можуть навчати, бо вони легше спокушуються. Ця ідея спірна, адже якщо жінки справді легше спокушаються, то чому їм дозволяється навчати дітей (які також легко спокушуються) та інших жінок? У даному тексті цього не мається на увазі. Жінки не можуть повчати або мати духовний авторитет над чоловіками, тому що Єва була спокушена. У зв’язку з цим Бог дав чоловікам вищий авторитет у Церкві.

Жінки переважають у дарах гостинності, милосердя, навчання та допомоги. Значна частина служіння Церкви залежить від жінок. Жінкам у Церкві не заборонено публічно молитися або пророкувати (1 Коринтян 11:5), а лише мати духовний авторитет над чоловіками. Біблія ніде не забороняє жінкам використовувати дари Святого Духа (1 Коринтян 12 розділ), жінки, як і чоловіки, покликані служити іншим, виявляти плоди Духа (Галатів 5:22-23) і проголошувати Євангеліє загубленим душам (Матвія 28:18-20; Дії 1:8; 1 Петра 3:15).

Бог визначив, що лише чоловіки мають служити на посадах, які наділені духовним авторитетом у Церкві. Це не тому, що чоловіки є обов’язково кращими вчителями, і не тому, що жінки підлеглі їм чи менш розумні (це взагалі не стосується даного питання). Це просто шлях, яким Бог призначив функціонувати Церкві. Чоловіки повинні подавати приклад у духовному лідерстві – у їхньому житті і через їхні слова, а жінки мають відігравати менш авторитетну роль. Жінок закликається навчати інших жінок (Тита 2:3-5), Біблія не забороняє жінкам навчати дітей. Єдина діяльність, від якої жінки обмежені, це повчання або володіння духовним авторитетом над чоловіками. Це логічно стосується і служіння жінок пасторами / проповідниками. У будь-якому разі, це не применшує важливої ролі жінок, але швидше спрямовує їх на служіння тими дарами, якими Бог наділив їх.


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи можуть жінки служити пасторами / проповідниками? Що Біблія говорить про жінок у служінні?