Що таке теологія заміщення?




Запитання: Що таке теологія заміщення?

Відповідь:
Загалом, теологія заміщення навчає, що Церква замінила Ізраїль у Божественних планах. Прихильники теології заміщення вважають, що юдеї більше не є обраним народом, і Бог не має конкретних планів щодо майбутнього юдейського народу. Всі різноманітні погляди щодо стосунків між Церквою та Ізраїлем можна розділити на два табори: Церква або є продовженням Ізраїлю (теологія заміщення / завіту), або не має нічого спільного з Ізраїлем (диспенсаціонізм / преміленаризм).

Теологія заміщення доводить, що Церква є заміною Ізраїля і що численні обітниці, дані Ізраїлю в Біблії, виконуються стосовно християнської Церкви, а не Ізраїля. Таким чином, біблійні пророцтва щодо благословень і повернення Ізраїля в Землю обітовану вважаються духовними чи алегоричними як обітниці Божих благословень для Церкви. У цієї позиції є серйозні недоліки в зв’язку з існуванням юдейського народу впродовж багатьох століть, а особливо з відродженням сучасної держави Ізраїлю. Якби Ізраїль був відкинутий Богом і для юдейської нації не було майбутнього, то як можна пояснити вражаючу «живучість» юдеїв протягом останніх 2000 років, незважаючи на численні спроби їх знищити? Як ми пояснимо, чому та яким чином Ізраїль повторно з’явився як нація у ХХ столітті після відсутності впродовж 1900 років?

Те, що Ізраїль і Церква розділені, очевидно з Нового Завіту. Висловлюючись біблійними термінами, Церква повністю відрізняється та відділяється від Ізраїля, і вони ніколи не мають змішуватися чи замінюватися. Зі Святого Письма ми дізнаємося, що Церква є цілковито новим творінням, яке виникло в день П’ятидесятниці та проіснує до моменту підхоплення на небеса (Ефесянам 1:9–11; 1 Солунянам 4:13–17). Церква не має відношення до проклять і благословень Ізраїлю. Заповіти, обітниці та попередження діють лише щодо Ізраїлю. Ізраїль був лише тимчасово «відсторонений» у Божественному плані протягом останніх 2000 років.

Після Підхоплення (1 Солунянам 4:13–18) Бог відновить на Ізраїлі фокус Свого плану. Першою подією того часу стане Лихоліття (Об’явлення, розділи 6–19). Світ буде засуджений за відкидання Христа, в той час як Ізраїль готуватиметься до випробувань великого Лихоліття напередодні Другого приходу Месії. Коли Христос повернеться на землю наприкінці Лихоліття, Ізраїль буде готовий прийняти Його. Остаток Ізраїлю, що вціліє після Лихоліття, буде спасенний, і Господь заснує Своє царство на цій землі зі столицею в Єрусалимі. Із Христом, Який правитиме як цар, Ізраїль буде обраним народом, і представники всіх націй прийдуть до Єрусалиму, щоби звеличити та поклонитися Цареві – Ісусові Христові. Церква повернеться із Христом і правитиме з Ним протягом буквальної тисячі років (Об’явлення 20:1–5).

Як Старий, так і Новий Завіти підтримують преміленарне / диспенсаційне розуміння Божественного плану щодо Ізраїлю. Незважаючи на це, найсильнішу підтримку преміленаризм знаходить у чіткому вченні Об’явлення 20:1–7, де шість разів повторюється, що царство Христа триватиме 1000 років. Після Лихоліття Господь повернеться та заснує Своє царство з народом Ізраїлю – Христос правитиме над усією землею, а Ізраїль буде лідером усіх народів. Церква буде правити разом із Ним протягом буквальної тисячі років. Вона не замінила Ізраїль у Божественному плані. Хоча Бог може зосереджуватися в першу чергу на Церкві в Своєму розподілі благодаті, Він не забув про Ізраїль та одного разу відновить його в передбаченій йому ролі обраної нації (Римлянам, розділ 11).


Повернутися на стартову українську сторінку

Що таке теологія заміщення?