Що таке критика редагування та вища критика?




Запитання: Що таке критика редагування та вища критика?

Відповідь:
Критика редагування та вища критика є лише одними з багатьох форм біблійної критики. Їх метою є вивчити Святе Письмо та зробити висновки про його авторство, історичність і датування написання. Більшість цих методів виливаються в спроби підірвати авторитет текстів Біблії.

Біблійну критику можна розділити на дві основні форми: вищу й нижчу критику. Нижча критика є спробою знайти оригінальні вирази тексту, оскільки ми більше не маємо оригінальних текстів. Вища критика стосується достовірності тексту. Зазвичай ставляться наступні запитання: «Коли текст був насправді написаний?» та «Хто насправді написав цей текст?».

Багато критиків із цих таборів не вірять у натхнення Святого Письма, тому використовують ці запитання, аби піддати сумніву роботу Святого Духа в житті авторів Біблії. Вони вважають, що Старий Завіт був просто компіляцією усних переказів і не був насправді написаний до захоплення Ізраїлю Вавилоном 586 р. до н.е.

Звичайно, ми можемо бачити з Писання, що Мойсей записав Закон і перші п’ять книг Старого Завіту (званих П’ятикнижжям). Якби ці книги не були насправді написані Мойсеєм і не за багато років до заснування ізраїльської нації, то ці критики могли би наполягати на неточності написаного та, таким чином, ставити під сумнів авторитет Божого Слова. Але це не так. (Див. нашу статтю про документальну теорію для подальшої інформації щодо доказів Мойсеєвого авторства П’ятикнижжя.) Критика редагування є ідеєю, що письменники Євангелій були ніким іншим, як остаточними компіляторами усних легенд, і насправді не були безпосередніми авторами Євангелій. Один критик, який дотримується позицій критики редагування, висловився, що метою їх вивчення є пошук «теологічної мотивації» авторів щодо вибору та компіляції переказів або інших письмових матеріалів християнства.

Фактично, те, що ми бачимо в усіх цих формах біблійної критики, є спробою деяких критиків поставити під сумнів роботу Святого Духа в створенні точного, надійного письмового документа під назвою Слово Боже. Письменники Біблії пояснювали як з’явилося Святе Письмо. «Усе Писання богонатхненне й корисне для навчання, для докору, для виправлення, для виховання в праведності» (2 Тимофію 3:16). Саме Бог дав людям матеріали, які Він хотів, щоб вони записали. Апостол Петро сказав: «Жодне пророцтво в Писанні не постає з власного тлумачення. Адже пророцтво ніколи не було з волі людини» (2 Петра 1:20–21). Тут Петро каже, що ці писання не були вигадані чи створені людьми, які просто хотіли щось написати. Він продовжує: «Але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом» (2 Петра 1:21). Святий Дух говорив їм те, що Він хотів, щоб вони записали. Немає потреби критикувати точність Святого Письма, коли ми знаємо, що Бог стояв над цим, управляючи й керуючи людьми в тому, що їм слід було написати.

Ще один текст може надати цікавий доказ точності Письма: «А Утішитель – Дух Святий, Якого Отець пошле в Моє Ім’я, Той вас навчить усього і ПРИГАДАЄ ВАМ УСЕ, ЩО Я ВАМ ГОВОРИВ» (Івана 14:26). Тут Ісус говорив Своїм учням, що скоро Він відійде, але Святий Дух нагадає їм те, чого Він навчав тут на землі, щоб вони потім могли це записати. Бог стояв над авторами та створенням Святого Письма.


Повернутися на стартову українську сторінку

Що таке критика редагування та вища критика?