Чому Бог дозволяв багатоженство / двоєженство в Біблії?




Запитання: Чому Бог дозволяв багатоженство / двоєженство в Біблії?

Відповідь:
Питання багатоженства надзвичайно цікаве, оскільки сьогодні безліч людей вважають полігамію аморальною, хоча в Біблії вона ніде конкретно не засуджується. Першим прикладом багатоженства / двоєженства в Святому Письмі є Ламех у книзі Буття 4:19: «І взяв собі Ламех дві жінки» (тут і далі сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Декілька видатних мужів Старого Завіту мали кількох дружин. Авраам, Яків, Давид, Соломон та інші жили в полігамії. У 2 Самуїла 12:8 Бог, промовляючи через пророка Натана, сказав, що якби Давиду було недостатньо його дружин і наложниць, то Він дав би йому ще більше. Соломон мав 700 дружин і 300 наложниць (фактично, дружин нижчого статусу), згідно з 1 Царств 11:3.

Як нам бути з цими прикладами полігамії в Старому Завіті? Слід відповісти на три питання: 1) Чому Бог дозволяв багатоженство в Старому Завіті? 2) Як Бог розглядає полігамію сьогодні? 3) Із чим пов’язані зміни?

1. Чому Бог дозволяв багатоженство в Старому Завіті? Біблія не говорить конкретно, чому Бог дозволяв полігамію. Розглядаючи причини такого мовчання, слід враховувати кілька ключових факторів. По-перше, у світі завжди було більше жінок, ніж чоловіків. Поточна статистика показує, що приблизно 50,5% світового населення відносяться до жіночої статі. Допускаючи, що схоже співвідношення мало місце і в давні часи, жінок було на десятки тисяч більше, ніж чоловіків. По-друге, війни в стародавні часи були особливо жорстокими, з надзвичайно високим рівнем смертності. Це призводило до того, що співвідношення ще більше переважувало на користь жінок. По-третє, через патріархальний устрій незаміжній жінці було майже неможливо себе забезпечувати. Найчастіше жінки були неосвіченими та непідготовленими до самостійного життя. Вони покладалися на своїх батьків, братів і чоловіків для забезпечення та захисту. Незаміжні жінки часто були приречені на проституцію та рабство. Значні відмінності між жінками й чоловіками залишали багатьох жінок у скрутному становищі.

Тому можливо, що Бог міг дозволити полігамію, щоб захистити та забезпечити жінок, які би не могли знайти чоловіків в інший спосіб. Чоловік брав багатьох дружин і був годувальником та захисником для них усіх. Хоча, без сумніву, це явище було неідеальним, життя в полігамних сімействах було значно кращим за альтернативу, що існувала в ті часи: проституція, рабство чи голод. Окрім фактора забезпечення / захисту, полігамія сприяла швидшому розмноженню людства, відповідаючи Божественній вказівці: «Ви ж зростайте і розмножуйтеся, наповнюйте землю і множтеся на ній» (Буття 9:7, тут і далі сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Чоловіки здатні запліднити багатьох жінок в один і той же період, і це приводило до того, що людство зростало значно швидше, ніж якби кожний чоловік давав життя лише одній дитині раз на рік.

2. Як Бог розглядає полігамію сьогодні? Навіть дозволяючи багатоженство, Біблія показує, що моногамія найточніше відповідає Божественному ідеалові шлюбу. Біблія говорить, що Божим початковим наміром було, щоб один чоловік був одружений на одній жінці: «Тому залишить чоловік свого батька й матір і пристане до своєї жінки, – і будуть обоє одним тілом» (Буття 2:24). Хоча вказаний текст швидше описує, чим є шлюб, а не те, скільки людей у ньому беруть участь, слід звернути увагу на постійне використання однини. У Второзаконні 17:14–20 Бог говорить, що царі не повинні мати багато дружин (як і коней чи золота). Хоча дана вказівка не може тлумачитися як вказівка царям бути моногамними, її можна сприймати як твердження, що наявність багатьох дружин призводить до проблем. Це можна чітко побачити на прикладі життя Соломона (1 Царств 11:3–4).

У Новому Завіті (1 Тимофію 3:2, 12 і Титу 1:6) у переліку рис характеру духовного керівництва згадується про «чоловіка однієї дружини». Хоча ці ознаки безпосередньо стосуються духовних лідерів, вони мають такою ж мірою застосовуватися до всіх християн. Хіба не кожний християнин має бути «бездоганний, ... тверезий, розважливий, чесний, гостинний, здатний навчати, не п’яниця, не задерикуватий, але лагідний, не сварливий, не грошолюбний» (1 Тимофію 3:2–3)? Якщо ми покликані бути святими (1 Петра 1:16), і ці стандарти є святими для старійшин та дияконів, тоді вони святі для всіх.

Послання до Ефесян 5:22–33 говорить про стосунки між чоловіком і дружиною. Кажучи про чоловіка «в однині», воно так само завжди говорить і про дружину. «Адже чоловік є голова дружини (в однині) ... Хто любить свою дружину (в однині), той і себе любить ... Тому чоловік залишить батька й матір та пристане до своєї дружини (в однині), і будуть обоє одним тілом ... Кожний (в однині) з вас нехай любить свою дружину, як себе самого, а дружина (в однині) нехай боїться свого чоловіка (в однині)». Хоча паралельний текст у Колосянам 3:18–19 говорить про чоловіків і дружин у множині, очевидно, що Павло звертається до всіх чоловіків і дружин серед віруючих у Колосах, а не стверджує, що чоловік може мати багато дружин. На відміну від цього тексту, в Ефесянам 5:22–23 конкретно обговорюються шлюбні стосунки. Якби полігамія була дозволена, то ілюстрація стосунків Христа з Його тілом (Церквою) на прикладі взаємин між чоловіком і дружиною не мала би сенсу.

3. Із чим пов’язані зміни? Бог не стільки заборонив щось, що раніше було дозволене Ним, скільки відновив шлюб згідно зі Своїм початковим планом. Навіть повертаючись до Адама та Єви, полігамія не була Його початковим наміром. Імовірно, що Бог дозволив полігамію, щоб розв’язати існуючі проблеми, але це – не ідеал. У більшості сучасних суспільств абсолютно не існує потреби в полігамії. В більшості випадків жінки здатні забезпечувати себе та захищати, скасовуючи єдиний «позитивний» аспект багатоженства. Більше того, більшість сучасних народів забороняють полігамію. Згідно з Римлянам 13:1–7, ми маємо коритися законам, встановленим владою. Непокора законам дозволена Святим Письмом лише тоді, коли закон суперечить Божим заповідям (Дії 5:29). Оскільки Бог лише дозволяє полігамію, але не затверджує її, закон, який забороняє полігамію, повинен бути виконаним.

Чи існують випадки, в яких дозвіл полігамії все ще може бути застосований сьогодні? Можливо, але мало віриться, що не може бути іншого можливого рішення. Через аспект шлюбу, який полягає в «одному тілі», необхідність в єдності та гармонії в шлюбі, а також через відсутність реальної потреби в полігамії, ми твердо переконані, що багатоженство не прославляє Бога та не є Його задумом щодо шлюбу.


Повернутися на стартову українську сторінку

Чому Бог дозволяв багатоженство / двоєженство в Біблії?