Що Біблія говорить про плітки?




Запитання: Що Біблія говорить про плітки?

Відповідь:
Старозавітне єврейське слово, перекладене як «пліткар», визначається як «той, хто відкриває чужі секрети; той, хто відомий як донощик або розпалювач скандалів». Пліткарем є та людина, яка володіє конфіденційною інформацією про людей і відкриває цю інформацію тим, хто не має до цього відношення. Плітки відрізняються від повідомлення інформації своїм вмістом. Метою пліткарів є самоствердження, приниження інших і власне звеличення як джерела знань.

У Посланні до Римлян Павло відкриває грішну природу й беззаконня людства, показуючи, як Бог виливає Свій гнів на тих, хто нехтує Його законами. Оскільки вони відмовилися від Його вказівок і керівництва, Він віддав їх під владу їхнього власного грішного єства. Перелік згаданих гріхів включає плітки та наклепи (Римлянам 1:29–32). Із цього вірша ми бачимо, наскільки серйозним є гріх поширення пліток, і що він характеризує тих, хто підпадає під Божу лють.

Інша група, яка була (і сьогодні залишається такою) відома своїм зловживанням плітками, – це вдови. Павло застерігає удів від звичок поширення пліток і неробства. Щодо деяких із цих жінок написано, що вони «не тільки нічого не роблять, а й розносять плітки та надто цікаві; говорять те, чого не личить» (1 Тимофію 5:13, тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Через те, що жінки проводять багато часу в домах своїх подруг і тісно працюють з іншими жінками, вони чують і спостерігають за ситуаціями, які можуть бути перекручені, особливо, коли вони переповідаються знову й знову. Павло стверджує, що вдови мають звичку ходити від дому до дому, шукаючи, чим зайняти себе. Бездіяльні руки є майстернею диявола, і Бог застерігає проти ледарства в нашому житті. «Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої» (Притчі 20:19, переклад Огієнка).

Жінки, без сумніву, не єдині, хто винен у плітках. Кожен може бути замішаний у цьому, просто повторюючи щось, почуте потай. Книга Притчі містить багато віршів, які говорять про небезпеку пліток і про їхню потенційну шкоду. «Глузує з громадян той, у кого бракує розуму, а розумний чоловік зберігає мовчанку. Балакучий чоловік виявляє таємниці на зібранні, а вірний духом не розголошує справ» (Притчі 11:12–13).

Біблія говорить нам, що «лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів» (Притчі 16:28, переклад Огієнка). Багато відносин були зруйновані через непорозуміння, розпочаті з пліток. Ті, які займаються цим, роблять не що інше, як збільшують проблеми й породжують гнів, гіркоту та біль між близькими людьми. На жаль, дехто досягає успіху в цьому й шукає приводу, аби принизити інших людей. Коли ж таким людям протистоять, вони не визнають звинувачень і відповідають виправданнями й раціоналістичними обґрунтуваннями. Замість того, щоб визнати свої помилки, вони звинувачують інших або намагаються применшити серйозність гріха. «Язик нерозумного – загибель для нього, а уста його – то тенета на душу його. Слова обмовника – мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби» (Притчі 18:7–8, переклад Огієнка).

Хто охороняє свій язик, той оберігає себе від лиха (Притчі 21:23). Тому ми повинні стерегти свої язики та утримуватися від гріха поширення пліток. Якщо ми віддамо свої природні бажання Господу, то Він допоможе нам залишатися праведними. Бажаємо, щоб усі ми дотримувалися біблійного вчення щодо пліток, тримаючи закритими наші вуста й говорячи лише тоді, коли це необхідно та доречно.


Повернутися на стартову українську сторінку

Що Біблія говорить про плітки?