Що таке загальне відкриття та особливе відкриття?




Запитання: Що таке загальне відкриття та особливе відкриття?

Відповідь:
Загальне й особливе відкриття є двома способами, обраними Богом для того, щоб відкривати Себе людству. Загальне відкриття стосується загальних істин, які можна дізнатися про Бога з природи. Особливе відкриття стосується більш конкретних істин, які можна дізнатися про Бога за допомогою надприродних явищ.

Псалом 18:2–5 проголошує щодо загального одкровення: «Небеса розповідають про Божу славу, а небозвід сповіщає про творіння Його рук. День дневі передає вістку, а ніч ночі сповіщає знання. Немає мови, немає слів, де би не чулися їхні голоси. По всій землі пішло їхнє відлуння, і їхні слова – до кінців світу!». Згідно з цим текстом, існування та могутність Бога можна чітко побачити, спостерігаючи за всесвітом. Порядок, складність і краса творіння свідчать про існування могутнього й славного Творця.

Про загальне відкриття також навчає текст у посланні Римлянам 1:20: «Тож Його невидиме – Його вічна сила і Божественність – від створення світу через творіння стає зрозумілим. Так що немає їм виправдання». Як і текст у книзі Псалмів, він говорить про те, що Божа вічна сила та характер є «видимими» в тому, що було Ним здійснене, і немає виправдання запереченню цих фактів. Беручи до уваги ці уривки, можливо, визначенням загального відкриття буде наступне: «відкриття Бога всім людям усіх часів і в усіх місцях, яке доводить, що Бог існує й що Він розумний, сильний і перевершує людський розум».

За допомогою особливого відкриття Бог відкриває Себе чудесним чином. Особливе відкриття полягає в фізичній появі Бога, снах, видіннях, написаному Слові Божому та, що найбільш важливо, – в Ісусі Христі. Біблія згадує появу Бога у фізичній формі безліч разів (Буття 3:8; 18:1; Вихід 3:1–4; 34:5–7), а також звернення до людей через сни (Буття 28:12; 37:5; 1 Царів 3:5; Даниїла 2) та видіння (Буття 15:1; Єзекіїла 8:3–4; Даниїла 7; 2 Коринтянам 12:1–7).

Першочергову важливість у відкритті Бога має Його Слово – Біблія, яке є формою особливого відкриття. Бог дивним чином керував людськими авторами Святого Письма, щоб вони належно відобразити Його вістку для людства; хоча Він і використовував їхні власні стилі та особисті якості. Слово Боже живе та діяльне (Євреям 4:12). Воно натхненне й корисне (2 Тимофію 3:16–17). Бог передбачив, що істини про Нього мають бути записані, оскільки Він знав про неточність і ненадійність усної традиції. Він також розумів, що сни та видіння людини можуть бути витлумачені невірно. Бог вирішив відкрити все, що необхідно людству знати про Нього, чого Він очікує та що Він зробив для нас, у Біблії.

Вищою формою особливого відкриття є особа Ісуса Христа. Бог став людською істотою (Івана 1:1, 14). Послання Євреям 1:1–3 підсумовує це найкращим чином: «Багато разів і багатьма способами колись через пророків говорив Бог до [наших] батьків. А цими останніми днями заговорив до нас через Сина ... Він, будучи сяйвом слави та образом Його сутності». Бог прийняв людську подобу в особі Ісуса Христа, щоб ототожнитися з нами, дати нам приклад, навчити нас, відкрити Себе нам і – що найважливіше – забезпечити нам спасіння, принизивши Себе в смерті на хресті (Филип’янам 2:6–8). Ісус Христос є найвищим Божим відкриттям.


Повернутися на стартову українську сторінку

Що таке загальне відкриття та особливе відкриття?