Чи є Божественність Христа біблійною істиною?




Запитання: Чи є Божественність Христа біблійною істиною?

Відповідь:
Окрім конкретних тверджень Христа про Самого Себе, у Біблії наводяться визнання Його Божественності й учнями. Вони проголошували, що Ісус мав право прощати гріхи – що лише Бог може робити, так як саме Він ображений гріхом (Дії 5:31; Колосян 3:13; порівняйте: Псалом 130:4; Єремії 31:34). У зв’язку з цим останнім твердженням також написано, що Ісус «…має судити живих і мертвих» (2 Тимофія 4:1). Хома вигукнув до Ісуса: «Господь мій і Бог мій!» (Івана 20:28). Павло називає Ісуса: «Великий Бог і Спаситель» (Тита 2:13) і зазначає, що перед Своїм утіленням Ісус мав Божу природу (Филип’ян 2:5-8). У посланні до Євреїв він цитує слова Бога Отця щодо Ісуса: «Боже, Твій престол на віки віків…» (Євреїв 1:8). Іван зазначає: «На початку було Слово [Ісус], і Слово було у Бога, і Слово було Бог» (Івана 1:1). У Святому Письмі є безліч текстів, що свідчать про Божественність Христа (див. Об’явлення 1:17; 2:8; 22:13; 1 Коринтян 10:4; 1 Петра 2:6-8; порівняйте: Псалом 18:2; 95:1; 1 Петра 5:4; Євреїв 13:20), але навіть одного з них достатньо, щоб засвідчити, що послідовники Христа вважали Його Богом.

Ісусові також давали імена, що відповідають Яхве (формальному імені Бога) у Старому Завіті. Старозавітний титул «Викупитель» (Псалом 130:7; Осії 13:14) застосовується до Ісуса у Новому Завіті (Тита 2:13; Об’явлення 5:9). Ісуса називають Еммануїл («Бог з нами») у 1-му розділі Євангелія від Матвія. У книзі пророка Захарія 12:10 Яхве говорить: «І будуть дивитись на Мене, Кого прокололи». Але в Новому Завіті цей вираз застосовується до розп’ятого Ісуса (Івана 19:37; Об’явлення 1:7). Якщо Яхве був проколений і на Нього дивилися, й Ісус також був проколений і на Нього дивилися, то Ісус є Яхве. У Посланні до филип’ян 2:10-11 Павло розтлумачує, що текст Ісаї 45:22-23 стосується Ісуса. Більше того, ім’я Ісуса використовується разом з іменем Яхве в молитві: «Благодать і мир вам від Бога Отця нашого і від Господа Ісуса Христа» (Галат 1:3; Ефесян 1:2). Це було би богохульством, якби Христос не був Богом. Ім’я Ісуса використовується разом з іменем Яхве у наказі Ісуса хреститися «в Ім’я [однина] Отця, і Сина, і Святого Духа» (Матвія 28:19; див. також 2 Коринтян 13:14). В Об’явленні Іван пише, що кожне творіння славило Христа (Агнця) – отже, Ісус не був частиною творіння (5:13).

Дії, можливі лише для Бога, здійснює Ісус. Він не тільки воскрес із мертвих (Івана 5:21; 11:38-44) і прощав гріхи (Дії 5:31; 13:38), але й створив Всесвіт (Івана 1:2; Колосян 1:16-17)! Це твердження набирає ще більшої ваги, коли взяти до уваги, що Яхве сказав, що Він був Сам при творінні (Ісаї 44:24). Крім того, Христос володіє якостями, притаманними лише Богові: вічністю (Івана 8:58), всюдисутністю (Матвія 18:20; 28:20), всезнанням (Матвія 16:21), всемогутністю (Івана 11:38-44).

Тим не менше, одна справа – проголошувати про власну Божественність, чи навіяти комусь віру в це, а зовсім інше – на ділі довести, що це так. Христос засвідчував Своє твердження багатьма чудесами. Лише кілька з Його чудес включають перетворення води на вино (Івана 2:7), ходіння по воді (Матвія 14:25), збільшення кількості фізичних об’єктів (Івана 6:11), зцілення сліпого (Івана 9:7), паралізованого (Марка 2:3), інших хворих (Матвія 9:35; Марка 1:40-42) і навіть воскрешення людей з мертвих (Івана 11:43-44; Луки 7:11-15; Марка 5:35). Більше того, Христос Сам воскрес із мертвих. Це зовсім не схоже на так званих умираючих і воскресаючих богів язичницької міфології; нічого подібного на це воскресіння немає в доктринах жодних інших релігій; і ні одне з подібних тверджень не має так багато небіблійних доказів. Згідно зі спостереженнями др. Гері Хабермаса, є щонайменше дванадцять історичних фактів, які визнають навіть нехристиянські, критично налаштовані вчені:

1. Ісус помер, будучи розп’ятим.
2. Він був похований.
3. Його смерть призвела до розпачу учнів.
4. Ісусова могила була (або стверджується, що була) знайдена пустою через декілька днів.
5. Учні вірили, що бачили воскреслого Ісуса.
6. Після цього сумніви учнів перетворилися на тверду впевненість.
7. Ця вістка була центром проповіді в ранній Церкві.
8. Ця вістка проповідувалася в Єрусалимі.
9. У результаті цієї проповіді, утворилася Церква, що невпинно зростала.
10. День воскресіння, неділя, замінив суботу як першочерговий день поклоніння.
11. Яків – скептик – був навернений, коли також, як він вірив, побачив воскреслого Ісуса.
12. Павло – ворог християн – був навернений, як він вірив, з’явленням воскреслого Ісуса.

Якби навіть хтось збирався заперечувати окремі пункти цього списку, лише кількох із них достатньо, щоб довести воскресіння і підтвердити Благу Вістку: Ісусова смерть, поховання, воскресіння та об’явлення (1 Коринтян 15:1-5). Незважаючи на те, що можуть існувати деякі теорії для пояснення одного або двох з вищенаведених фактів, лише воскресіння пояснює їх усіх. Критики визнають – учні стверджували, що бачили воскреслого Христа. Ні обман, ні галюцинації не могли би змінити людей таким чином, як це зробило воскресіння. По-перше, що вони би мали з обману? Християнство не було популярним і це, однозначно, не принесло би їм жодної користі. По-друге, обманщики не стають добрими мучениками. Немає кращого за воскресіння пояснення готовності учнів помирати жахливими смертями за свою віру. Так, багато людей помирає за обман, який вони вважають правдою, але ніхто не вмирає за те, що, точно знає, є неправдою.

Висновок: Христос проголошував Себе Яхве, Він був Богом, Його послідовники вірили в Нього і вважали Його таким. Христос довів Свою Божественність чудесами, включаючи воскресіння, яке змінило світ. Жодні інші гіпотези не можуть пояснити ці факти.


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи є Божественність Христа біблійною істиною?