Що Біблія говорить про смертний вирок / страту?




Запитання: Що Біблія говорить про смертний вирок / страту?

Відповідь:
Старозавітний Закон виносив смертний вирок, як покарання за наступні злочини: вбивство (Вихід 21:12), викрадення людей (Вихід 21:16), скотоложство (Вихід 22:19), перелюб (Левіт 20:10), гомосексуалізм (Левіт 20:13), неправдиве проголошення себе пророком (Повторення Закону 13:5), проституція та зґвалтування (Повторення Закону 22:4), і ще деякі злочини. Але наш Господь деколи проявляє Свою милість, скасовуючи смертні вироки. Давид вчинив перелюб і вбивство, але Господь все-таки не забрав у нього життя (1 Самуїла 11:1-5, 14-17; 2 Самуїла 12:13). В принципі, так чи інакше результатом усіх наших гріхів буде смерть (Римлянам 6:23). Хвала Господу, що Він демонструє Свою любов до нас тим, що не виносить вирок за кожну нашу провину (Римлянам 5:8).

Коли фарисеї привели до Ісуса жінку, яку мали побити камінням за перелюб, Він сказав: «Хто з вас без гріха, – нехай перший на неї той каменем кине!» (Івана 8:7). Цей приклад не означає, що Ісус відмінив смертні вироки у всіх випадках. Просто Він продемонстрував лицемірство фарисеїв. Вони намагались звинуватити Ісуса у порушенні старозавітних законів і їм, насправді, була абсолютно байдужою доля жінки – якщо ні, то де ж був той чоловік, з яким вона згрішила? Господь Сам увів смертну страту: «Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим» (Буття 9:6). Ісус підтримав би смертний вирок у деяких випадках, але Він проявляв Своє милосердя, коли людина заслуговувала на смертну кару (Івана 8:1-11). Апостол Павло беззаперечно визнавав владу уряду виносити смертні вироки (Римлянам 13:1-5).

Таким чином, ми повернулися до того, з чого почали. Так, Господь підтримує смертну кару. Однак Він не завжди приводить її до виконання. То ж яким має бути ставлення християн до смертної кари? По-перше, ми повинні пам’ятати, що Господь затвердив її у Своєму Слові, відповідно, було б самовпевненістю вважати, що ми можемо знайти покарання справедливіше, ніж Він, чи бути милосерднішим за Нього. Божі закони – найвищі, адже Він ідеальний! І ці закони стосуються не лише нас, але і Його самого. Його любов, як і милосердя – безмежні. Також, ми знаємо, що і гнів Божий безмежний, але усе це перебуває в бездоганному балансі.

По-друге, ми маємо визнати, що Господь наділив уряд владою визначати, коли варто виносити смертний вирок (Буття 9:6; Римлянам 13:1-7). Твердження, що Господь у жодному разі не підтримує смертну кару, не відповідає вченню Біблії. Християни не повинні радіти з приводу призначення смертної кари , але, водночас, і не повинні виступати проти державного права виносити такі вироки найжорстокішим злочинцям.


Повернутися на стартову українську сторінку

Що Біблія говорить про смертний вирок / страту?