Що таке «день Господній»?




Запитання: Що таке «день Господній»?

Відповідь:
Фраза «день Господній» зазвичай позначає події, що відбудуться в кінці земної історії (Ісаї 7:18–25), й часто вона пов’язана з іншою фразою – «той день». Щоб зрозуміти ці вислови, слід звернути увагу на те, що вони завжди мають на увазі проміжок часу, коли Бог особисто втрутиться в історію, прямо чи побічно, для здійснення конкретних аспектів Свого плану.

Більшість людей пов’язує день Господній із періодом часу або особливим днем, який матиме місце, коли буде виконана Божа воля та Його наміри щодо світу й людства. Деякі дослідники вважають, що Господній день буде довшим періодом часу, ніж один день – періодом часу, коли Христос правитиме світом перед тим, як очистити небо та землю в підготовці їх до вічності. Інші вважають, що день Господній буде миттєвою подією, коли Христос повернеться на землю, щоб звільнити Своїх вірних послідовників і віддати невіруючих на вічне прокляття.

Фраза «Господній день» зустрічається дев’ятнадцять разів у Старому Завіті (Ісаї 2:12; 13:6, 9; Єзекіїла 13:5; 30:3; Йоіла 1:15; 2:1, 11, 31; 3:14; Амоса 5:18, 20; Авдія 15; Софонії 1:7, 14; Захарії 14:1; Малахії 4:5) та чотири рази в Новому Завіті (Дії 2:20; 2 Петра 3:10; 2 Солунянам 2:2) . Про це також згадується в деяких інших місцях (Об’явлення 6:17; 16:14).

Старозавітні тексти, що говорять про день Господа, часто висловлюють сенс неминучості, близькості й очікування: «Закричіть, бо близько Господній день...» (Ісаї 13:6); «Бо близько Господній день, буде день кінця народів!» (Єзекіїла 30:3); «І хай будуть у замішанні всі, що живуть на землі! Тому що надходить Господній день, бо він близько» (Йоіла 2:1); «Звук видали в долині суду, бо близько Господній день у долині суду!» (Йоіла 3:14); «Вшановуйте обличчя Господа Бога, тому що Господній день близький» (Софонії 1:7). Ці тексти говорять як про близьке, так і про віддалене виконання, як і багато інших старозавітних пророцтв. Деякі тексти зі Старого Завіту, що згадують день Господа, описують історичні суди, що вже в певному сенсі відбулися (Ісаї 13:6–22; Єзекіїла 30:2–19; Йоіла 1:15; 3:14; Амоса 5:18–20 ; Софонії 1:14–18), в той час як інші стосуються божественних судів, які відбудуться в кінці віків (Йоіла 2:30–32; Захарії 14:1; Малахії 4:1, 5).

Новий Завіт називає його днем «гніву», днем «покарання» та «великим днем Бога Вседержителя» (Об’явлення 16:14), маючи на увазі здійснення в майбутньому, коли Божий гнів виллється на невіруючий Ізраїль (Ісаї 22; Єремії 30:1–17; Йоіла 1–2; Амоса 5; Софонії 1) і на весь невіруючий світ (Єзекіїла 38–39; Захарії 14). Святе Письмо наголошує, що «Господній день» надійде раптово, як нічний злодій (Софонії 1:14–15; 2 Солунянам 2:2), і, таким чином, християни повинні бути пильними та готуватися до приходу Христа будь-якої миті.

Крім того, що день Господній буде часом суду, він також буде моментом спасіння, коли Бог визволить залишок Ізраїлю, виконуючи Свою обітницю про те, що «весь Ізраїль спасеться» (Римлянам 11:26), прощаючи їхні гріхи та повертаючи Своїх обраних людей на землю, обіцяну Ним Авраамові (Ісаї 10:27; Єремії 30:19–31, 40; Міхея 4; Захарії 13). Остаточний результат Господнього дня описується пророком Ісаєю: «І кожна людина буде впокорена, і впаде велич людини, а один Господь буде звеличений у той день» (Ісаї 2:17). Повне й остаточне виконання пророцтв стосовно Господнього дня відбудеться наприкінці історії, коли Бог Своєю великою силою покарає зло та виконає дані Ним обітниці.


Повернутися на стартову українську сторінку

Що таке «день Господній»?