Чи може християнин вести спільні справи з невіруючими?




Запитання: Чи може християнин вести спільні справи з невіруючими?

Відповідь:
Питання, чи може християнин вести спільну справу з невіруючими, є досить поширеним. Біблійний текст, що найчастіше цитується в цьому випадку, є наступним: «Не впрягайтеся разом з невірними в чуже ярмо. Що може бути спільного в праведності з беззаконням?» (2 Коринтянам 6:14, тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Цей вірш часто використовується проти шлюбів між віруючими та нехристиянами. Без сумніву, він стосується шлюбу, але ніщо в його контексті не вказує на те, що він не може стосуватися й інших сфер нашого життя. Будь-які види «нерівного ярма» заборонені – шлюби, близька дружба та, в багатьох випадках, ділові партнерства.

Ця вказівка передбачає, що між віруючими та невіруючими існує величезна різниця. Мотиви, цілі та методи християнина і невіруючого несумісні. Віра змінює характер людини. Найвищим прагненням у житті християнина є прославлення Господа Ісуса та виконання всіх Його заповідей; невіруючий, у кращому випадку, буде байдужим до таких цілей. Якщо методи та цілі християнина в бізнесі збігаються з методами та цілями невіруючого, то цілком можливо, що християнину слід переглянути свої пріоритети.

Автор 2 Коринтянам 6:14 продовжує, запитуючи: «Що спільного між світлом і темрявою?». Люди кажуть, що між ними є «щось спільне», коли вони розділяють щось. Ділові партнери об’єднані таким чином, що їм доводиться розділяти певні речі – те, що належить одному, також належить й іншому. Саме це і мається на увазі під поняттям «спільність». У світлі цих принципів, найкраще уникати об’єднання з невіруючими в бізнесі. Якщо християнин насправді прагне прославити Господа своєю діловою діяльністю, то конфлікти з невіруючими бізнес-партнерами будуть неминучими. «Хіба підуть двоє разом, якщо цілковито одне одного не пізнають?» (Амоса 3:3).


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи може християнин вести спільні справи з невіруючими?