Книга Єремії



Автор: Автором цієї книги названо пророка Єремію.

Дата написання: Книга Єремії була написана між 630 і 580 рр. до н.е.

Мета написання: Дана книга містить остаточні пророцтва щодо Юдеї, які попереджають про майбутні руйнування, якщо народ не покається. Єремія закликає націю навернутися до Бога. Водночас, Єремія визнає неминучість знищення Юдеї у зв’язку з її ідолопоклонством і аморальністю.

Ключові вірші: Єремії 1:5: «Раніше, ніж Я тебе створив у лоні, Я тебе знаю, і раніше, ніж ти вийшов із лона, Я тебе освятив, Я тебе поставив пророком для народів» (тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).

Єремії 17:9: «Серце глибоке понад усе, і це – людина. І хто її пізнає?».

Єремії 29:10–11 (з перекладу Огієнка): «Бо так промовляє Господь: По сповненні семидесяти літ Вавилону Я до вас завітаю, і справджу Своє добре слово про вас, щоб вернути вас до цього місця. Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, – говорить Господь, – думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію».

Єремії 52:12–13: «І п’ятого місяця, десятого дня місяця прийшов до Єрусалима Навузардан, архімаґир, що стояв перед обличчям царя Вавилону. І він запалив Господній дім і дім царя, і всі доми міста, і вогнем спалив усякий великий дім».

Коротке резюме: Книга Єремії є, передусім, звісткою про суди над Юдеєю за її безупинне ідолопоклонство (7:30–34; 16:10–13; 22:9; 32:29; 44:2–3). Після смерті царя Йосії, останнього праведного правителя, народ Юдеї майже повністю відмовився від Бога та Його заповідей. Єремія порівнює Юду з блудницею (2:20; 3:1–3). Бог застерігав, що судитиме ідолопоклонство якнайсуворіше (Левітів 26:31–33; Второзаконня 28:49–68), і Єремія попереджав Юду, що суд Божий близько. Господь рятував Юдею від загибелі незліченну кількість разів, але Його милість вичерпувалася. Єремія згадував, що цар Навуходоносор завоює Юдею та підкорить собі (24:1). Після подальшого повстання Бог привів назад Навуходоносора та вавилонську армію, щоб зруйнувати й спустошити Юду та Єрусалим (розділ 52). Але навіть у найсуворішому суді Бог обіцяє відновлення Юдеї на землі, яку Він їй дав (29:10).

Передвістя: Розділ 23:5–6 містить у собі пророцтво про прихід Месії, Ісуса Христа. Пророк описує Його як парость від роду Давида (в. 5; Матвія 1), як Царя, що правитиме з мудрістю та праведністю (в. 5; Об’явлення 11:15). Це – Христос, Який нарешті буде визнаний Ізраїлем справжнім Месією, оскільки Він дає спасіння Своїм обраним (в. 6; Римлянам 11:26).

Практичне застосування: Пророк Єремія мав донести найважчу звістку. Єремія любив Юдею, але Бога він любив набагато сильніше. Як би не було боляче для пророка постійно сповіщати про суд над його власним народом, він беззаперечно дотримувався того, що Бог велів йому робити й говорити. Єремія сподівався та молився про милість Божу для Юдеї, але й вірив, що Бог добрий, справедливий і праведний. Ми також маємо коритися Богові – навіть якщо це важко, визнавати Його волю важливішою за наші власні бажання, й вірити, що Бог у Своїй нескінченній мудрості приведе до кращого для Своїх дітей (Римлянам 8:28).


Повернутися на стартову українську сторінку

Книга Єремії