Послання до Ефесян



Автор: Послання до Ефесян (1:1) називає своїм автором апостола Павла.

Дата написання: Це послання мабуть було написане між 60–63 рр. н.е.

Мета написання: Павло сподівався, що всі, хто прагне зрілості у Христі, отримають цей лист. У Посланні до Ефесян міститься наука для застосування істинними дітьми Божими. Крім того, дослідження цього послання допоможе сформувати й зміцнити віруючих, щоб вони могли виконувати цілі та покликання Господа. Завдання цього послання полягає в затвердженні та оснащенні зрілої церкви. Воно є збалансованим поглядом на Тіло Христове та його значення у Божій справі.

Ключові вірші: Ефесянам 1:3: «Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який поблагословив нас усяким духовним благословенням на небесах у Христі» (тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).

Ефесянам 2:8–10: «Адже ви спасенні благодаттю через віру, і це не від вас, це Божий дар, не від діл, щоб ніхто не хвалився. Тому що ми – Його творіння, ми створені в Христі Ісусі для добрих діл, які Бог наперед приготував для нас, щоб ми в них перебували».

Ефесянам 4:4–6: «Одне Тіло й один Дух, – як і були ви покликані в одній надії вашого покликання. Один Господь, одна віра, одне хрещення, один Бог і Отець усіх, Який над усіма, і через усіх, і в усіх нас».

Ефесянам 5:21: «Підкоряючись одне одному в Христовому страху».

Ефесянам 6:10–11: «Нарешті, зміцнюйтеся Господом та могутністю Його сили. Зодягніться у всю Божу зброю, щоб ви могли протистати підступності диявола».

Коротке резюме: Доктрини займають найбільшу частину Послання до Ефесян. Половина доктрин цього послання стосується нашого перебування у Христі, а інша частина – нашого стану. Занадто часто ті, хто навчає з цієї книги, пропускають усі основні інструкції та одразу переходять до останнього розділу. Саме він описує війну або боротьбу святих. Однак, аби повністю скористатися змістом цього послання, потрібно почати з перших вказівок Павла в цьому листі.

По-перше, як послідовники Христа ми маємо повністю усвідомити, чого Бог очікує від нас. Ми повинні також мати ґрунтовні знання про, що Бог здійснив заради всього людства. Далі, наше нинішнє життя має вдосконалюватися та зміцнюватися. Це має тривати поки ми не перестанемо коливатися під впливом духу кожного вчення та підступності людей.

Послання Павла ділиться на три основні частини: 1) розділи 1–3 викладають принципи щодо Божих звершень; 2) розділи 4–5 представляють принципи, що стосуються нашого нинішнього існування; 3) розділ 6 містить принципи щодо нашої щоденної боротьби.

Зв'язки: Основний зв'язок зі Старим Завітом у посланні до Ефесян полягає у вражаючому (для євреїв) розумінні про Церкву, як про Тіло Христове (5:32). Ця дивовижна таємниця церкви (істина, що раніше не була відкрита) полягає в тому, що «і язичники є співспадкоємцями, одним тілом і співучасниками обітниці в Ісусі Христі через Євангеліє» (3:6). Ця таємниця була повністю прихована від старозавітних святих (3:5, 9). Ізраїльтяни, які були справжніми послідовниками Бога, завжди вважали лише себе Його єдиним обраним народом (Повторення Закону 7:6). Прийняти язичників як рівних за статусом у цій новій парадигмі було надзвичайно важко, і це призводило до безлічі суперечок серед віруючих євреїв та язичників. Павло також говорить про Церкву як про «дружину Христову» – невідома у Старому Завіті концепція.

Практичне застосування: Можливо, більше за будь-яку іншу книгу Біблії послання до Ефесян підкреслює зв'язок між вагомими доктринами та відповідною практикою в християнському житті. Занадто багато людей ігнорують «теологію», і замість цього хочуть говорити лише про «практичне». У Посланні до Ефесян Павло стверджує, що теологія є практичною. Для того, щоб жити за волею Божою практично, ми маємо спочатку зрозуміти хто ми є у Христі доктринально.


Повернутися на стартову українську сторінку

Послання до Ефесян