Друге послання Івана

Автор: Автор Другого послання Івана безпосередньо не вказаний. Традиційно, від перших днів Церкви, вважається, що автором був апостол Іван. Протягом багатьох років існували певні домисли, що інший учень Христа на ім'я Іван, можливо, написав цей лист. Проте всі докази вказують на авторство Івана, улюбленого учня, що написав також Євангеліє від Івана.

Дата написання: Друге послання Івана найімовірніше було написане приблизно у той же час, що й інші послання Івана – між 85 і 95 рр. н.е.

Мета написання: Це послання є настійним проханням до читачів виявляти свою любов до Бога та Його Сина Ісуса, підкоряючись заповіді любити одне одного та жити в послуху Святому Письму. Воно також є серйозним застереженням щодо обманщиків, які намагалися переконати, що Христос насправді не воскресав у тілі.

Ключові вірші: 2 Івана 1:6: «А любов ця: аби ми жили за Його заповідями! Це заповідь, про яку чули ви від початку, – щоб у ній ви перебували» (тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).

2 Івана 1:8–9: «Стережіться, щоб ви не втратили того, над чим ми працювали, але щоб отримали повну нагороду. Кожний, хто чинить переступ і не залишається у вченні Христа, Бога не має. Хто перебуває у вченні, той має і Отця, і Сина».

Коротке резюме: Друге послання Івана адресоване «вибраній пані та її дітям». Це могла бути або жінка, що займала важливе положення в церкві, або ж позначення місцевої церкви та її парафіян. У дні, коли християни зазнавали гонінь, такі вітання використовувалися досить часто.

Загалом, дане послання є терміновим попередженням про обманщиків, які спотворювали вчення Христа та стверджували, що Ісус насправді не воскрес у плоті, а лише духовно. Іван дуже хотів, аби істинно віруючі знали про ці псевдовчення і не мали нічого спільного з ними.

Зв'язки: Іван описує любов не як емоцію чи почуття, а як послух заповідям Божим. Ісус підтвердив важливість заповідей, особливо першої та найбільшої заповіді – «Люби Господа, свого Бога…» (Повторення Закону 6:5), і другої – «Любитимеш свого ближнього, як самого себе!» (Матвія 22:37–40; Левітів 19:18). Не маючи наміру скасувати Старозавітний закон Божий, Ісус прийшов, аби сповнити його, надаючи нам засіб для його виконання – Себе.

Практичне застосування: Надзвичайно важливо, щоб ми звіряли все побачене, почуте або прочитане, що називає себе «християнським», – зі Святим Письмом. Воно не обов'язково буде чітко виражене, тому що одним із найдієвіших знарядь сатани є обман. Дуже легко захопитися новою та хвилюючою доктриною, яка виглядає заснованою на Писанні, але, якщо придивитися, насправді є спотворенням Божого Слова. Якщо щось не збігається з Божим Словом повністю, то це – обман, а не Дух, і ми не повинні мати з цим нічого спільного.


Повернутися на стартову українську сторінку

Євангеліє від Івана