Перше послання до Тимофія



Автор: Перше послання до Тимофія було написане апостолом Павлом (1:1).

Дата написання: Послання було написане в 62–66 рр. н.е.

Мета написання: Павло писав Тимофію, аби підбадьорити його у виконанні доручення щодо нагляду за діяльністю церкви в Ефесі та, можливо, інших церков у провінції Азії (1:3). Цей лист закладає основу для рукопокладення старійшин (3:1–7), а також надає керівництво щодо залучення людей до служіння церкві (3:8–13). Фактично, 1 Тимофію є інструкцією для лідерів щодо церковної організації та управління.

Ключові вірші: 1 Тимофію 2:5: «Адже один є Бог і один Посередник між Богом та людьми – Людина Ісус Христос» (тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).

1 Тимофію 2:12: «Жінці навчати не дозволяю, ні панувати над чоловіком, але нехай перебуває в мовчанні».

1 Тимофію 3:1–2: «Вірне слово: якщо хто бажає єпископства, той бажає доброї справи. Але єпископ має бути бездоганний, чоловік однієї дружини, тверезий, розважливий, чесний, гостинний, здатний навчати».

1 Тимофію 4:9–10: «Вірне це слово й гідне всякого прийняття. Бо для цього ми і працюємо й зазнаємо утисків, поклавши надію на живого Бога, Який є Спасителем усіх людей, особливо вірних».

1 Тимофію 6:12: «Борися добрим подвигом віри, тримайся вічного життя, до якого ти був покликаний, склавши добре визнання перед багатьма свідками».

Коротке резюме: Це – перший лист, написаний Павлом Тимофію, молодому пасторові, який допомагав Павлу в його роботі. Його мати була єврейкою, а батько – греком. Павло був не лише наставником і лідером для Тимофія – він був йому, як батько (1:2). Апостол починає лист, закликаючи Тимофія до обачності щодо лжевчителів і псевдовчень. Крім того, значна частина листа стосується пасторської поведінки. Павло наставляє Тимофія в богослужінні (розділ 2) та розвитку зрілих лідерів церкви (р. 3). Значна частина листа говорить про поведінку священнослужителів, попереджає щодо лицемірних вчителів і відповідальність церкви стосовно своїх парафіян, які згрішили, вдів, престарілих і рабів. Протягом усього листа Павло закликає Тимофія зберігати твердість, наполегливість і залишатися вірним своєму покликанню.

Зв'язки: Цікавим посиланням на Старий Завіт у 1 Тимофію є цитата Павла в контексті обговорення підстав для «подвійної честі та нагороди» церковних старійшин, коли йшлося про звинувачення в порушеннях (5:17–19). Повторення Закону 24:15; 25:4 і Левітів 19:13 говорять про необхідність сплачувати працівнику зароблене ним, і робити це своєчасно. У законі Мойсея вимагалася присутність двох або трьох свідків при висуненні звинувачення проти людини (Повторення Закону 19:15). Євреї-християни в церкві, якою керував Тимофій, були добре обізнані з цими зв'язками зі Старим Завітом.

Практичне застосування: Ісус Христос зображений Павлом як Посередник між Богом і людиною (2:5), Спасителем для всіх, хто вірить у Нього. Він – Господь церкви, і Тимофій служив Йому, піклуючись про Його паству. Таким чином, ми знаходимо основне застосування Першого послання Павла до його «синів у вірі». Павло наставляє Тимофія щодо церковних доктрин, церковного керівництва та адміністрації. Ми можемо використовувати ті ж вказівки щодо керівництва нашої місцевої громади сьогодні. Крім того, робота та служіння пасторів, перелік вимог до старійшин і дияконів, зберігають свою важливість та відповідають сучасним умовам, як і в дні Тимофія. Перше послання Павла до Тимофія є інструкцією для лідерів, адміністраторів і пасторів місцевих церков. Інструкції з цього листа стосуються будь-якого діючого чи потенційного керівника церкви Христової та однаково актуальні сьогодні, як і в часи Павла. Для тих, хто не був покликаний стати лідером у своїй церкві, книга все одно зберігає практичну цінність. Кожний послідовник Христа має боротися за віру та уникати хибних вчень, а також зберігати твердість і наполегливість.


Повернутися на стартову українську сторінку

Перше послання до Тимофія