settings icon
share icon

Перша книга Самуїла

Автор: Автор книги невідомий. Ми знаємо, що Самуїл писав у книзі (1 Царств 10:25), і цілком можливо, що він написав частину цієї книги. Іншими можливими співавторами 1 Самуїла є провидці / історики Натан і Ґад (1 Хронік 29:29).

Дата написання: Спочатку 1 і 2 Самуїла були однією книгою. Перекладачі Септуагінти розділили її, і в такому вигляді вона дійшла до нас. Події 1 Самуїла охоплюють близько 100 років, приблизно 1100–1000 рр. до н.е. Події 2 Самуїла – ще 40 років. Отже, написана вона була приблизно після 960 р. до н.е.

Мета написання: У Першій книзі Самуїла записана історія Ізраїлю під час перебування на землі ханаанській, його перехід від влади суддів до об’єднаної нації під правлінням царів. Самуїл був останнім суддею і він помазав перших двох царів – Саула та Давида.

Ключові вірші: «І це слово видалося поганим в очах Самуїла, коли сказали: Дай нам царя, щоб нас судив! Тож Самуїл помолився до Господа. А Господь сказав Самуїлові: Послухайся голосу народу, – так, як тобі говорять, бо не тебе зневажили, але Мене вони зневажили, щоб Я не царював над ними!» (1 Самуїла 8:6–7, тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).

«А Самуїл сказав Саулові: Безглуздо вчинив ти, бо ти не зберіг мою заповідь, яку заповів тобі Господь. Адже тепер Господь закріпив би твоє царство над Ізраїлем навіки. Тепер же твоє царство не встоїть, і Господь знайде Собі чоловіка за Своїм серцем, і Господь заповість йому бути володарем над Своїм народом, бо ти не дотримався того, що тобі заповів Господь!» (1 Самуїла 13:13–14).

«Тоді Самуїл сказав: Хіба для Господа настільки бажаними є всепалення і жертви, як послух голосу Господа? Ось! Бути послушним – краще від жертви, і послух – кращий від жиру баранів! Адже гріхом є чаклунство, а ідоли приносять біль і страждання. Оскільки ти знехтував Господнім словом, то і Господь знехтує тобою, щоб ти не був царем над Ізраїлем» (1 Самуїла 15:22–23).

Коротке резюме: Книгу можна розділити на дві частини: життя Самуїла (розділи 1–12); та життя Саула (розділи 13–31).

Книга починається з розповіді про чудесне народження Самуїла у відповідь на щиру молитву його матері. Будучи дитиною, Самуїл жив та служив у храмі. Бог покликав його як пророка (3:19–21), і першим пророцтвом дитини стало засудження корумпованих священиків.

Ізраїльтяни воювали зі своїми багаторічними ворогами – филистимлянами. Вони захопили ковчег Завіту, але коли Господь наслав на них Свої суди, – повернули його. Самуїл закликає Ізраїль до покаяння (7:3–6), а потім до перемоги над филистимлянами.

Народ Ізраїлю, бажаючи наслідувати інші народи, хотів мати царя. Самуїл був незадоволений їхньою вимогою, але Господь сказав йому, що вони відкидають лідерство не Самуїла, а Його Самого. Попередивши людей про те, що означатиме мати царя, Самуїл помазав Саула із племені Веніаміна, який був коронований у Массифі (10:17–25).

Саул спочатку користувався успіхом, перемігши синів Аммона (розділ 11). Але потім він припустився кількох помилок: самовпевнено приніс жертву (розділ 13); дав нерозважливу обітницю, вплутавши свого сина Йонатана (розділ 14); і не підкорявся безпосереднім Господнім вказівкам (розділ 15). За непокору Саула Бог обрав іншу людину на його місце. Водночас Він позбавив Саула Своїх благословень, і злий дух почав доводити царя до божевілля (16:14).

Самуїл відправився до Віфлеєму, щоби помазати юнака на ім’я Давид на нового царя (розділ 16). Пізніше, Давид виступив у своїй знаменитій сутичці проти филистимлянина Голіафа й став народним героєм (розділ 17). Давид служив у почті Саула, одружився на його дочці та товаришував із його сином. Саул почав заздрити успіху та популярності Давида й спробував убити його. Давид утік, і з цього моменту почався надзвичайний період пригод, інтриг і романтики. З небесною допомогою Давид постійно вислизав із рук кровожерного Саула (розділи 19–26). Незважаючи на все це, Давид зберігає свою чистоту та дружбу з Йонатаном.

Ближче до кінця книги Самуїл вмирає, й Саул повністю втрачає над собою контроль. Напередодні бою з филистимлянами він шукав відповіді на свої запитання. Відкинувши Бога, він не прагнув допомоги з неба, а замість цього звернувся за порадою до жінки-ворожки. Під час ворожіння дух Самуїла постав із мертвих, аби дати останнє пророцтво: Саул загине в бою на наступний день. Пророцтво сповнилося: три сини Саула, серед них і Йонатан, полягли в бою, а Саул закінчив життя самогубством.

Передвістя: Молитва Анни в 1 Самуїла 2:1–10 містить декілька пророчих посилань на Христа. Вона прославляє Бога як свою скелю (в. 2 з перекладу Огієнка), а ми з Євангелія знаємо, що Ісус є Скелею, на якій ми маємо будувати свою духовну домівку. Павло говорить про Ісуса, як про «камінь спотикання» для євреїв (Римлянам 9:33). Христос названий «духовною скелею», що дала «духовний напій» ізраїльтянам у пустелі, тому що Він дає «живу воду» для наших душ (1 Коринтянам 10:4; Івана 4:10). Молитва Анни також згадує про Господа, Який судитиме «кінці землі» (2:10), в той час як в Євангелії від Матвія 25:31–32 сказано про Ісуса як про Сина людського, Який прийде у Своїй славі, щоб судити всіх .

Практичне застосування: Трагічна історія Саула є прикладом втрачених можливостей. Людина мала все – честь, владу, багатство, красу та багато іншого. Тим не менше, він помер у відчаї, в страху перед своїми ворогами, знаючи, що зрадив свій народ, свою сім’ю та свого Бога.

Саул припустився помилки, вважаючи, що зможе догодити Богові за допомогою непослуху. Як і багато хто сьогодні, він вважав, що розумні мотиви компенсують хибну поведінку. Можливо, влада засліпила його, і він почав ставити себе вище правил. Навіть коли його звинувачували у провинах, він намагався виправдовуватися – саме тоді Бог знехтував ним (15:16–28).

Проблема Саула схожа на ту, з якою ми всі стикаємося – проблемою в серці. Покора Божій волі необхідна для успіху, але якщо ми в гордині повстаємо проти Нього, то піддаємо себе небезпеці.

Давид, з іншого боку, був абсолютно непомітним спочатку. Навіть Самуїл не звернув на нього уваги (16:6–7). Але Бог знає нас зсередини і Він побачив у Давиді людину за Своїм серцем (13:14). Смирення та чистота Давида, у поєднанні з його відданістю Господу й молитві, є хорошим прикладом для всіх нас.

English



Повернутися на стартову українську сторінку

Перша книга Самуїла
Поділитися цією сторінкою: Facebook icon Twitter icon Pinterest icon Email icon
© Copyright Got Questions Ministries