Перша книга Хронік



Автор: У Першій книзі Хронік конкретно не названо її автора. Традиційно вважається, що автором 1 і 2 книг Хронік був Ездра.

Дата написання: Перша книга Хронік була, ймовірно, написана між 450 і 425 рр. до н.е.

Мета написання: Перша і Друга книги Хронік охоплюють в основному ту ж інформацію, що й 1–2 Самуїла та 1–2 Царів, але більше зосереджені на священицькому аспекті цього відрізку часу. Перша Хронік була написана після вигнання, щоби допомогти тим, хто вертається в Ізраїль, зрозуміти, як поклонятися Богу. Історія зосереджена на Південному царстві – родоводі Юди, Веніаміна та Левія. Ці племена були більш вірними Богу.

Ключові вірші: 1 Хронік 11:1–2: «Весь Ізраїль прийшов до Давида в Хеврон, заявляючи: Ось ми – твої кості й твоє тіло. І вчора, і третього дня, коли Саул був царем, ти був тим, хто виводив і вводив Ізраїль, і тобі сказав твій Господь Бог: Ти пастимеш Мій народ, Ізраїль, і ти будеш проводирем над Ізраїлем!» (тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).

1 Хронік 21:13: «І сказав Давид до Ґада: Тяжко мені дуже! Нехай же впаду я в руку Господа, бо дуже велике Його милосердя, а в руку людську нехай я не впаду!» (переклад Огієнка).

1 Хронік 29:11: «Тобі, Господи, величність, сила, похвала, перемога і міць, бо Ти володієш усім, що на небі та на землі, перед Твоїм обличчям жахається кожний цар і народ».

Коротке резюме: Перші 9 розділів книги присвячені спискам і родоводам. Списки та родоводи трапляються і в інших частинах книги. Крім цього, вона описує сходження Давида на престол та його подальші дії. Завершується книга тим, що Соломон, син Давида, стає царем Ізраїлю. Якщо викладати коротко, то зміст книги виглядає наступним чином: 1:1–9:23 – вибіркові родоводи; 9:24–12:40 – сходження Давида; 13:1–20:30 – правління Давида.

Передвістя: У псалмі вдячності Богові у 1 Хронік 16:33 Давид говорить про той час, коли Бог прийде «судити землю». Це пов’язується з 25 розділом Євангелія від Матвія, де описується час, коли Ісус прийде судити землю. Притчі про десятьох дів і про таланти попереджають, що ті, хто перебуває без крові Христа, яка покриває їхні гріхи, будуть кинуті «в зовнішню темряву». Ісус закликає Свій народ бути готовим, тому що коли Він прийде, то буде відокремлювати всіх для суду.

Частина завіту Давида, яку Бог повторює в розділі 17, говорить про Месію, Який буде нащадком Давида. Вірші 13–14 описують Сина, Якого буде введено в дім Божий і чий «престол буде встановлений навіки». Це може стосуватися лише Ісуса Христа.

Практичне застосування: Генеалогії, які ми зустрічаємо в Першій книзі Хронік, можуть видатися нам «сухими», але вони нагадують про те, що Бог знає кожного зі своїх дітей особисто, аж до кількості волосся на їхніх головах (Матвія 10:30)! Ми можемо радіти з того факту, що те, ким ми є і що ми робимо, назавжди відзначається у Бога. Якщо ми належимо Христові, то наші імена навіки записані в Книзі життя Агнця (Об’явлення 13:8).

Бог вірний Своєму народові й виконує Свої обітниці. У Першій книзі Хронік ми бачимо виконання Його обітниці Давидові, коли той був поставлений царем над усім Ізраїлем (1 Хронік 11:1–3). Ми можемо бути впевнені, що те, що Він обіцяв нам, також буде виконане. Господь обіцяв благословення тим, хто слідує за Ним, хто приходить до Христа в покаянні та кориться Його Слову.

Послух приносить благословення – непослух приносить осуд. Перша книга Хронік, як і книги 1–2 Самуїла та 1–2 Царів, є літописом послідовності гріхів, покаяння, прощення та відновлення народу Ізраїлю. Таким же чином Бог терплячий і до нас, і прощає наші гріхи, коли ми приходимо до Нього з істинним покаянням (1 Івана 1:9). Ми можемо радіти тому, що Він чує наші молитви під час біди, прощає наші гріхи, повертає нас до спілкування з Ним і направляє нас на шляху до радості.


Повернутися на стартову українську сторінку

Перша книга Хронік