Чи очікує Бог від християн дотримання суботи?




Запитання: Чи очікує Бог від християн дотримання суботи?

Відповідь:
У Посланні до Колосян 2:16–17 апостол Павло проголошує: «Тому хай ніхто не судить вас за їжу чи за напій, чи за участь у святі, чи за новомісяччя, чи за суботи, адже це – тінь майбутнього, а тіло – Христове». Про це саме говориться в Посланні до Римлян 14:5 : «Хтось відрізняє один день від іншого, а хтось вважає всі дні однаковими. Нехай кожний тримається свого власного переконання». Ці тексти дають чітко зрозуміти, що питання дотримання суботи для християн є питанням духовного вибору, а не слідування Закону Божому. Дотримання суботи – це момент, за який, як каже Писання, нам не слід засуджувати один одного. Це цілковито є питанням особистих уподобань для кожного християнина.

У перших розділах книги Дії Апостолів описується, що більшість перших християн були юдеями. Коли язичники почали приймати дар спасіння через Ісуса Христа, юдейські християни зіткнулися з дилемою. Які елементи Закону Мойсея та юдейських традицій слід радити християнам-язичникам до виконання? Апостоли обговорювали це питання на Єрусалимському соборі (Дії, 15 розділ). Було прийняте наступне рішення: «Тому я вважаю, що не треба завдавати турбот тим язичникам, які навертаються до Бога, але застерегти їх, щоби стримувалися від ідольських жертв, розпусти, задушеного і крові» (Дії 15:19–20). Дотримування суботи не було згадане у вказівках, які апостоли вважали за потрібне дати язичникам-віруючим. Малоймовірно, щоб апостоли знехтували дотриманням суботи, якби це було Божою вимогою.

Поширеною помилкою в дискусіях щодо дотримання суботи є переконання в тому, що субота була днем поклоніння. Такі групи, як адвентисти сьомого дня, стверджують, що Бог вимагає, щоб церковне служіння відбувалося в суботу. Але заповідь про суботу стосується не цього. У ній ішлося про те, щоб утримуватися від роботи в суботній день (Вихід 20:8–11). Ніде в Священному Писанні не згадується про те, що суботній день був днем поклоніння. Так, юдеї, як у Старому й Новому Завіті, так і в теперішній час, дотримуються суботи як дня поклоніння, але сутність суботньої заповіді полягає не в цьому. В книзі Дії Апостолів, коли би не згадувалося про збори в суботу, це були збори юдеїв, а не християн.

Коли збиралися ранні християни? Книга Дії 2:46–47 дає нам відповідь: «І щодня вони однодушно перебували в храмі та, ламаючи по домах хліб, у радості й простоті серця приймали їжу, вихваляючи Бога та маючи милість у всіх людей. Господь же додавав до них щодня тих, які спасалися». Якщо християни й зустрічалися регулярно, то це відбувалося в перший день тижня (наша неділя), а не в суботу (Дії 20:7; 1 Коринтянам 16:2). В пам’ять про воскресіння Христа з мертвих, ранні християни шанували неділю не як «суботу по-християнськи», а як день особливого поклоніння Ісусу Христу.

Чи є щось поганого в суботньому поклонінні? Безперечно, немає! Ми маємо поклонятися Богові щодня, а не тільки в суботу чи неділю! Багато церков сьогодні проводять як суботні, так і недільні служіння. В Ісусі Христі ми маємо свободу вибору (Римлянам 8:21; 2 Коринтянам 3:17; Галатам 5:1). Чи обов’язково християнинові практикувати дотримання суботи, тобто, не працювати в суботу? Якщо для нього це важливо, тоді відповідь «так» (Римлянам 14:5). Тим не менше, ті, хто вирішує дотримуватися суботи, не мають засуджувати інших, які цього не роблять (Колосянам 2:16). Так само, ті, що не дотримуються суботи, не повинні бути причиною спотикання (1 Коринтянам 8:9) для тих, хто шанує її. Послання до Галатів 5:13–15 підсумовує: «Адже ви, брати, покликані до свободи. Тільки б свобода ваша не стала причиною жити по-тілесному, але любов’ю служіть один одному, бо весь Закон міститься в одному виразі, а саме: Люби свого ближнього, як себе самого. Коли ж ви один одного кусаєте та гризете, то глядіть, щоб ви не знищили один одного».


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи очікує Бог від християн дотримання суботи?