Чи мається на увазі буквальна, 24-годинна доба в 1-му розділі книги Буття?




Запитання: Чи мається на увазі буквальна, 24-годинна доба в 1-му розділі книги Буття?

Відповідь:
Уважно дослідивши єврейське слово, що позначає «день», і контекст, в якому воно використовується в книзі Буття, можна дійти висновку, що під цим словом мається на увазі буквальний, 24-годинний період часу. Слід зазначити, що єврейське слово «йом», перекладене українською мовою як «день», може позначати низку понять. Воно може стосуватися 24-годинного періоду часу, за який Земля обертається навколо своєї осі. Воно також може означати період денного часу між світанком і заходом. Крім того, воно може стосуватись і невизначеного періоду часу (напр., «у дні наших предків...»). У Буття 7:11 воно використовується для позначення 24-годинного періоду. В Буття 1:16 це ж слово означає період денного часу між світанком і заходом. А в Буття 2:4 воно застосоване щодо невизначеного періоду часу. Отже, що ж це слово означає в Буття 1:5–2:2, де воно вжите разом з порядковими числівниками (напр., день перший, день другий тощо)? Чи є ці дні 24-годинною добою, чи чимось іншим? Чи може «йом», застосований тут, означати невизначений період часу?

Ми можемо визначити, як слід тлумачити слово «йом» у Буття 1:5–2:2, просто дослідивши контекст, в якому воно використане, а потім порівнявши це з іншими місцями Святого Письма. Роблячи так, ми дозволяємо Слову Божому самому себе тлумачити. Отже, в Старому Завіті слово «йом» використано 2301 раз. Не враховуючи 1-й розділ книги Буття, «йом», разом із числівником (зустрічається 410 разів) завжди позначає звичайний день, тобто, 24-годинний період. Зі словами «вечір» і «ранок» (38 разів) – звичайний день. «Йом» + «вечір» або «ранок» (23 рази) – звичайний день. «Йом» + «ніч» (52 рази) – також звичайний день.

Контекст, в якому використовується слово «йом» у Буття 1:5–2:2, описуючи кожен день як «вечір і ранок», робить абсолютно зрозумілим, що автор книги мав на увазі 24-годинні періоди. Згадки про «вечір» і «ранок» не мали би сенсу, якби вони не стосувалися 24-годинної доби. Це було стандартним тлумаченням днів у Буття 1:5–2:2 до XIX століття, поки наукове товариство не змінило свою позицію, і хмарні шари земної атмосфери не були витлумачені по-новому. Якщо раніше шар «тверді» інтерпретувався, як доказ Ноєвого потопу, то з часом потоп був відкинутий ученими, а «твердь» була витлумачена, як доказ надзвичайно стародавньої Землі. У зв’язку з цим, деякі християни – з добрими намірами, але цілком помилково – спробували узгодити це нове антибіблійне тлумачення з книгою Буття, інтерпретуючи слово «йом», як позначення тривалих, невизначених періодів часу.

Істина в тому, що безліч тлумачень щодо «стародавньої Землі» ґрунтуються на хибних умовиводах. Але ми не маємо дозволяти обмеженості вчених впливати на те, як ми читаємо Біблію. Згідно з книгою Вихід 20:9–11, Бог використав шість буквальних днів для створення світу, щоби дати людям приклад робочого тижня: шість днів працюй, один – відпочивай. Немає сумнівів, що Бог міг створити все в одну мить, якби забажав. Але, вочевидь, Він думав про нас ще до того, як створив (шостого дня), і хотів надати нам приклад для наслідування.


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи мається на увазі буквальна, 24-годинна доба в 1-му розділі книги Буття?